Нашим можновладцям як пороблено: як тільки отримують доступ до громадських фінансів – відразу вважають їх своїми власними і викручують з них схеми для особистого збагачення, і відповідно - зубожіння всіх решта. Громад, країни, держави.
За два роки повномасштабної війни чиновники Тростянецької селищної ради разом з «відкатами» на закупівлях, засвоїли ще одну схему «законного» вилучення громадських коштів. Шляхом неконтрольованого підвищення власних зарплат.
Чиновницька кліка Тростянецької селищної ради на чолі з головою Людмилою Червонецькою «прогриміла» таким досягненням на всю країну.
Нагадаємо, гаманець від офіційної зарплати у Людмили Червонецької товстішав із року в рік. Середньомісячна зарплата в 2021 року була майже 40 тис. грн, в 2022 році – 45 тис. грн, а в 2023 р.- 52 тис. грн. В липні минулого року головисі Тростянця «капнула» зарплата у 125 тисяч «бойових»!
Ці цифри підтверджено поданими деклараціями. 517 тис. грн – у 2021році, 585 тис.грн – у 2022 році, 613 тис. грн. – у 2023 році! І це офіційно нарахованих. Понад 600 тисяч грн «білої» зарплати і 3 тис. гривень благодійної пожертви за рік на громадську організацію «Патріот» – такий внесок доларової мільйонерши Людмили Червонецької в перемогу над ворогом!
Після оприлюднення заробітків чиновників Тростянецької селищної ради Людмила Іванівна організувала «масовку» про нібито фейковість оприлюдненої інформації. Різні способи обману і маніпуляцій Людмила Іванівна засвоїла під час навчання у керманичів злочинної «партії регіонів», яка привела війну в Україну. Партія, де Людмила Іванівна Червонецька очолювала список у виборчому бюлетені і відправляла людей на «антимайдани». Тростянецька голова сподівалася на те, що декларації триматимуть за сімома замками. Бо нічим іншим не можна пояснити брехню від свити Червонецької, яка одночасно під копірку розповсюдила її в соціальних мережах.
До свити відноситься вірнопіддана бухгалтерша селищної ради Любов Гаврилюк із майже півмільйонною зарплатою за 2023 рік (447 038 грн). Із середньою місячною зарплатою в 40 тис.грн та «земельним» банком, частина якого приватизована минулого року.
До когорти «заброньованих» чи непридатних до військової служби відноситься об’ємно вишиванковий заступник Володимир Маснюк. Маючи хитромудру посаду «заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади» Володимиру Маснюку виплатили абсолютно реальну суму в 416 768 тис. гривень, що повністю збігається з тими цифрами, від яких Володимир Маснюк потужно відбріхувався.
Як під копірку заперечував свою власну зарплату секретар селищної ради Олег Ткач. Теж заброньований, непридатний для захисту держави. Середньомісячний заробіток цього «слуги» територіальної громади за попередній рік - 36 тис. грн. А от деякі місяці для секретаря-юриста були аж занадто фартовими: в травні 2023 року йому нараховано 94 тис. грн!
Високі зарплати чиновників Тростянецької селищної ради весь цей час свідомо приховували. І одночасно замилювали очі громаді своїми «пожертвами» на користь ЗСУ. Коли ж нахабство тростянецьких очільників було викрито, брехливі посадові особи одним голосом кричали, що то все наклеп. Але одразу активізували свої віртуальні здобутки на допомозі захисникам. Ось один із прикладів: тростянчани провели благодійний ярмарок, зібрали там 14 тисяч гривень на ЗСУ. А що зробили місцеві чиновники? Як завжди, приписали це на свій рахунок і прозвітували про свій патріотизм.
А от про власні статки тростянецькі самоврядці людям оголошувати не поспішили, сподіваючись, що їхні декларації не стануть предметом аналізу. Та є переконливі докази в офіційних документах, що тростянецькі чиновники в вишиванках брешуть як дихають, і нагло наживаються у лиху годину війни.