15 грудня в районі Керченської протоки затонули два російські танкери — "Волгонефть 212" і "Волгонефть 239", які перевозили паливо для російського флоту. Внаслідок аварії тонни нафтопродуктів потрапили у води Чорного моря, спричинивши значне екологічне забруднення.
Вже за кілька днів після інциденту масштаби катастрофи стають усе очевиднішими. Розлив мазуту простягнувся на понад 40 км уздовж берегової лінії, зокрема в районі Анапи. Тут запроваджено режим надзвичайної ситуації. У морі зафіксовано великі маси мазуту, зокрема 30-сантиметрові шари забруднення, які осідають на узбережжі.
Як розповів "Українському радіо" в.о. директора науково-дослідної установи "Український науковий центр екології моря" Віктор Коморін, за попередніми оцінками, одне з суден, яке розламалося навпіл, перевозило близько 4,3 тис. тонн мазуту. Уже є повідомлення про те, що нафтові плями досягли російського курортного міста Анапа.
Коморін пояснює, що мазут при нинішніх погодних умовах має особливість осідати на дно, але частина речовини у вигляді емульсії та плівки поширюватиметься на значні відстані. Наразі найбільш імовірно, що нафтопродукти вже забруднили південну частину Керченської протоки.
Він пояснив, що не може надати більш точно оцінку тому, що ситуація ускладнюється відсутністю супутникових даних через значну хмарність у регіоні.
"Ми зробили математичне моделювання, але з певними допущеннями, оскільки у нас немає точних координат, де саме ці судна зазнали аварії. Необхідно відзначити, що обидва ці судна були з відключеними AIS - це глобальна система спостережень за суднами. В одного із цих суден було відключення за 4 дні до того, а в іншого понад тиждень. Тобто, де саме вони перебували в момент аварії, ми досі не знаємо", - зазначив він.
За словами експерта, навряд чи Росія навмисно спричинила катастрофу, чим завдала шкоди й собі. Імовірно, танкери використовували з економічною чи військовою метою, тому їхні системи AIS були вимкнені. Однак море не має кордонів - забруднення не обмежиться лише російськими територіями й може зачепити український берег, зокрема Крим.
"Вплив, відповідно, не тільки на тих територіях, які стосуються Росії, а й на наших українських територіях. Досі є загроза того, що якась кількість нафтопродуктів потрапила на узбережжя Криму. Ми досі цього достеменно не знаємо".
Щодо ліквідації наслідків аварії, експерт зазначив, що зазвичай нафтові плями локалізуються спеціальними бонами, після чого їх збирають механізмами або нейтралізують хімічними речовинами. Однак досі немає жодної інформації про те, чи проводяться такі роботи.
Представники Greenpeace попереджають про масштабну екологічну катастрофу, яка загрожує місцевій екосистемі, морській флорі та фауні.
Місцеві жителі також відчули наслідки аварії — якість повітря значно погіршилася через їдкий запах нафтопродуктів. Люди скаржаться на незвичний сморід і труднощі з диханням.
Цей інцидент став черговим доказом небезпеки транспортування палива морським шляхом і виявив низький рівень підготовки російської сторони до екологічних надзвичайних ситуацій. Фахівці закликають до міжнародного моніторингу та невідкладних дій для мінімізації наслідків розливу.
Нагадаємо, третій танкер РФ у Чорному морі опинився в небезпеці.