У схемах махінацій з тендерами закупівель державними організаціями головне – все оформити «по-європейському». Приклад – діяльність компанії «Євротелеком», котра постачає ІТ-продукти IBM, маскуючи за низькими цінами обнали та незаконні схеми
Євроремонт, євромагазини, євросервіс – цей список можна продовжувати нескінченно. Головне поставити «євро» на початку слова – і ти в тренді, і звучить солідно, по-сучасному. Передбачається, що і якість товару, і сумлінність постачальника також відповідають європейським стандартам. Насправді все далеко не так. Ось «Євротелеком» позиціонує себе як системного інтегратора, заявляє, що має солідний список авторитетних клієнтів. І цих клієнтів здобув в начебто чесній тендерній боротьбі, тому що торгує ІТ-продуктами світових брендів, таких як IBM. Наприклад, «Євротелеком» є постачальником Національного банку України (НБУ), «Українського державного центру радіочастот» (УДЦР) та інших великих державних замовників.
Зрозуміло, що виграти тендери на мільйонні поставки можна за рахунок доступних цін. І як такі ціни забезпечити в умовах сумлінної ринкової конкуренції? Ключове слово – сумлінної. І ось тут виникають сумніви в сумлінності продавця IBM, компанії «Євротелеком».
У правоохоронних органів були не тільки сумніви, але й підстави підозрювати «Євротелеком» у махінаціях.
Два роки тому на підставі постанови про кримінальне переслідування у відношенні компанії велося декілька розслідувань. Зокрема – про порушення статті 205 КК України. За цією статтею переслідується фіктивне підприємство, котре створено з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльностей, які заборонені законом. Виходить, що компанія або створювалась з метою прокручування незаконних операцій, або вже зайнялася такими у ході своєї діяльності. Також «Євротелеком» підозрюється у порушенні статті 358 КК України. Підробка документів, печаток, штампів і бланків, збут або їх використання. Ну, ця стаття є наслідком першої, так як сумнівну діяльність за законами шахрайського жанру потрібно легалізувати. Таким чином «Євротелеком» має не тільки портфель успішних тендерів, але й портфель кримінальних справ. Якщо зіставити ці два портфелі, то напрошується висновок, що клієнтів в обличчі вагомих держустанов компанія надбала далеко не в чесній боротьбі. Низькі ціни на дорогий ІТ-товар «Євротелеком» зміг забезпечити засобами відкатів, обвалів і шахрайства в тендерних специфікаціях. Але, куди тоді дивляться служби безпеки державних установ критичної інфраструктури? Вірніше навіть не «куди», а крізь «що» – крізь пальці, мабуть, тому що для таких служб НБУ або УДЦР не помітити явних махінацій – це або розписатися в своїй професійній неспроможності, або підписатися у змові. У всякому випадку, поки служби безпеки у бездіяльності, «Євротелеком» прокатує з вітерцем на незаконну виручку від держзакупівель.