Що ж, війна для одних - трагедія, для інших - перспективний шанс. Все залежить від рівня цинізму та вміння пристосуватися під час всенародної біди.
Яскравим прикладом жіночки, яка використовує війну у хвіст і гриву, є така собі пані Швиденко Ю. І.. Звичайна, буцімто, лікарка некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр №2" у Дарницькому районі Києва, пише "Відкрита Україна".
Але не один Диявол носить "Прада".
Річ у тому, що наша пані з початком війни опинилася на хлібній посаді, організувавши собі доступ до оформлення інвалідності. Тут вода і понесла...
Ще до повномасштабного вторгнення оформлення груп інвалідності було справою прибутковою, війна ж підвищила ставки у рази. Навіть без зайвої реклами, ухилянти пішли до Юлії Іванівни, як діти до школи. Ціни стрибнули до 5-10 тисяч доларів за групу інвалідності.
А особиста покладистість та бізнесова хватка поставила цей процес на потік.
Масть пішла так круто, що сама пані Швиденко вже не справлялася з обсягами та пропозицією, отож задіяла до кримінального бізнесу свого чоловіка, котрий виконував у рішал роль кур'єра: їздив-забирав медичні документи та передавав їх на МСЕК, з членами якої вона домовлялася.
Розмах і темп був шаленим настільки, що швидко вийшов за межі сімейного ОЗУ. Тому у вересні 2022 року у двері контори з оформлення груп інвалідностей постукали працівники ДБР.
Як тоді вдалося врегулювати ситуацію - питання і до них.
Але все, схоже, злетіло, як з гуски вода, чи, вірніше, з лисиці. Бо на той час, через схожі риси характеру та надмірну хитрість, Юлія Іванівна заслужила у своїх вузьких колах яскраву клікуху "ЛІСА".
Інсайдери стверджують, що на час приходу джентельменів з кокардами з ДБР, фінансові обороти пані наближалися мало не до показників відомого олігарха - Ігоря Валерійовича. Тож не дивно, що того разу вона відбулася легким переляком.
Ділків калібром поменше пані Юлія називала "лохами". Можливо, й справедливо, якщо відслідкувати її подальший кар'єрний шлях.
Бо незважаючи на всі неприємності та перипетії, Юлія Іванівна невдовзі порішала собі посаду вже у системі МВС.
Раптом керівниця фабрики інвалідів на додачу ще й стала керівником медичного реабілітаційного центру "Пуща Водиця". Отакої!
Як, незважаючи на її токсичність, яка на той час вже дістала неабиякого розголосу, вона пройшла спецперевірку перед призначенням - залишається лише здогадуватися.
Всюди є люди, котрі розуміють ділків свого рівня з пів слова. І вміють з пів погляда оцінити, скільки номінант на тепле місце коштує.
Війна сформувала конгломерати спритників, які мають її за прибуткову тему.
Тож торг і тут, схоже, пройшов успішно, й невдовзі Юлія Іванівна постала у новій іпостасі.
Напевно, таки псевдо "ЛІСА" - хороша візитівка у корупційних колах.
Ось так у країні, котра відбиває російську агресію і яка прагне стати членом ЄС та НАТО, де одним з найважливіших критеріїв має бути нульова толерантність до корупції, пробиваються на посади цинічні та зухвалі особи на кшталт нашої фігурантки.
Навіть у систему МВС.
Такий кар'єрний злет особи з негативним бекграундом шокував навіть тих, кого вона обібрала, як липок. Тим більше, її колишніх колег, на очах яких розгортався цей брудний бізнес.
Люди все голосніше вимагають від керівництва МВС притягнути згадану пані до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, справедливо вважаючи, що зухвалій хабарниці не місце у такій структурі.
Оскільки вона паплюжить не тільки репутацію підрозділу МВС, яке боронить нашу країну від окупантів, але й державу загалом.
Різко підриваючи її авторитет в очах простих людей.
Як би не було, ми відслідковуватимемо подальші перипетії цієї бруднуватої одіссеї.
Отож, далі буде...