Голова федерації роботодавців Чернігівщини, власник та генеральний директор компанії «Пожмашина» Олег Авер'янов, якого Чернігівський апеляційний суд 10 вересня 2024 засудив до семи років позбавлення волі у справі про викрадення і продаж автівки колишньої дружини, переконаний, що за вироком суду стоїть спроба рейдерства.
За словами Олега Авер’янова після вироку до нього приходили люди з оточення народного депутата Бориса Приходька з пропозицією переписати бізнес на них. Про інтереси Бориса Приходька, безпрецедентне рішення чернігівського суду, дивну смерть партнера Приходька нардепа Валерія Давиденка і багато іншого – наша розмова з власником промислового гіганта з Чернігівщини.
Олеже В’ячеславовичу, Ви є власником унікальної компанії, яка має доволі вузький профіль. Розкажіть, будь-ласка, про Ваше підприємство, щоб зрозуміти його критичну важливість для держави.
До останнього вироку суду я був власником та генеральним директором компанії «Пожмашина», яку я створив і яка вже впродовж 20-ти років виготовляє спеціалізовану техніку. Колись це було державне підприємство, яке я викупив, реорганізував та модернізував. Зараз це сучасне підприємство, яке виготовляє пожежну, аварійно-рятувальну техніку та техніку для розмінування. Компанія має два виробничих майданчика – один у Прилуках, інший у Львові. Коли почалась війна і орки поперли на Чернігівщину, ми вирішили не ризикувати і після звільнення Чернігівщини від окупантів, частину виробництва релокалізували на Захід. Я розумів для себе, що у разі форс-мажору треба зберегти частину виробництва пожежного обладнання в Україні. Наразі головне підприємство розташоване в Прилуках, там працює 550 працівників, і 300 працівників у нас працює Львові. Разом із філіалами та сервісними компаніями у «Пожмашині» працює близько однієї тисячі українців. Ми входимо в ТОП-платників податків.
Які суми податків сплачуєте?
Наша компанія в рік випускає близько 300 одиниць пожежної та аварійно-рятувальної техніки, ми сплачуємо близько 200 мільйонів гривень податків і 200 мільйонів заробітної плати.
Перейдемо до рішення Чернігівського апеляційного суду, яким Вам присудили 7 років тюремного ув’язнення, а на додачу півтора мільйони гривень матеріальної та 50 тисяч гривень моральної шкоди для Вашої колишньої дружини. Яким чином це рішення може вплинути на Ваш бізнес?
По правді сказати, рішення суду для мене було повною несподіванкою, тому що я був переконаний, що у правовій державі неможливо ухвалити щось подібне. Мої юристи (і не лише вони) дають однозначний висновок, що це рішення є прецедентом. Воно перекреслює всю юриспруденцію в країні. Що відбулося? За час спільного життя з моєю колишньою дружиною я придбав для родини за особисті кошти автомобіль. Перед тим як розлучитись я без згоди дружини його продав. Потім після розлучення на мою колишню дружину почали впливати мої вороги, і вона написала заяву в поліцію про те, що начебто я вкрав у неї автомобіль. Впродовж восьми років цю справу відкривали і закривали. А чому так? Я займаюсь політикою й щойно десь звучала опозиційна риторика, справу проти мене знову поновлювали. І так було вісім разів. В чому ж суть справи? Це авто, «Porsche Cayenne», є куплене за мої кошти і є спільною сумісною власністю, про що є рішення суду. Тобто 50 відсотків цього авто є моїми. Суд першої інстанції ухвалив виправдальний висновок, підійшовши фахово до ситуації, бо це не кримінал, а цивільно-правові відносини. Адже коли виникають питання по сімейному авто, то вони мають розглядатись в розподілі майна, а не криміналу і точно не угону. Мене ж визнали винним в угоні автомобіля, який є моєю спільною власністю! Давайте розберемось що таке угон? Це коли ти береш чужу річ, а в даному випадку я продав свою річ, але без згоди дружини. Це повний абсурд і судді, які приймали таке рішення – Заболотний, Антипець та Оседач – вони дуже чітко розуміли, що ухвалюють незаконне рішення. Я впевнений в тому, що судді приймали його під впливом, бо після цього Заболотний став головою суду, а Оседач його заступником. Я також впевнений, що суддів мотивували. Бо це рішення, це – повний абсурд, воно порушує всі закони юриспруденції.
Це юридичний бік медалі, є ще моральний бік. Ці судді – Заболотний, Антипець та Оседач – дуже чітко розуміли, що я є власником і генеральним директором крупного машинобудівного підприємства, яке забезпечує роботою одну тисячу українців, яке входить до групи великих платників податків і якщо мене посадити в тюрму на сім років, то це стовідсотково знищить підприємство. Тому що я є не просто власником, я є операційним директором, який повністю керує та організовує всі процеси управління й виробництва. Усунення мене від управління компанією це прямий крок до знищення підприємства. В цьому і полягала, на моє переконання, частина рейдерської атаки за допомогою цих суддів.
Що ви маєте на увазі під словом рейдерство?
Буквально через тиждень після вироку суду до мене звернулись друзі та покровителі моєї колишньої дружини і запропонували передати підприємство в управління. Якщо продовжувати логічний ланцюг, то тут є інтереси однієї відомої на Чернігівщині людини. Так, моя колишня дружина є помічницею народного депутата Бориса Приходька, люди, які виходили посередниками, також близькі до Бориса Приходька. Я впевнений, що Приходько має стосунок до впливу на цих суддів і він причетний до спроби відібрати у мене підприємство, яке я створив.
Не так давно Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин зробив заяву, в якій звинуватив Бориса Приходька у підготовці рейдерського захоплення підприємства. Як Ви оцінюєте відповідну заяву? Вона Вас здивувала?
Я був шокований цими спробами, але я впевнений, що до ситуації зі мною Приходько також має відношення. Я в цьому на сто відсотків переконаний! Що стосується «Землі і волі», то спроба «віджати» таким способом підприємство у Героя України, поважної людини, з якої можна писати книжки щодо розвитку бізнесу та України, це дійсно стиль Приходька. І тут взагалі варто розібратись хто ж він такий цей Приходько? Приходько це людина, яка збагатилась при владі державного зрадника Віктора Януковича, яка була заступником голови Нацбанку. Я, приміром, все життя пропрацював у бізнесі, всі мої доходи відображені в моїх деклараціях. У мене просте запитання: яким чином Борис Приходьком, який все життя був держслужбовцем став мільйонером? І тут треба згадати справу щодо розкрадання коштів з Аграрного фонду, коли понад два мільярди гривень зникли у невідомому напрямку. У цій справі Борис Приходько є головним підозрюваним і по ній також проходив свідком покійний надреп Валерій Давиденко, який на той момент був партнером Бориса Приходька і був заступником міністра АПК. Але якимось дивним чином Давиденко загинув, наче б то застрелився. Річ у тому, що я дуже добре знав Валерія Давиденка і буквально за два дні до його дивної смерті зустрічався з ним у нього в столичному офісі. Я хочу запевнити, що він не був схожим на самогубцю. Особисто я впевнений у тому, що Валерія Давиденка вбили. І тут треба запитати а що ж трапилося з бізнесом Давиденка? А бізнес, який належав Давиденку, перейшов у власність Бориса Приходька. Навіть дітям покійного нічого не залишили, тим паче, що Приходько був кумом Давиденка. Це характеризує особисті якості цієї людини. І те, що зараз прибічники Приходька розповідають про його благодійність в окрузі, я згадую початок війни, коли Приходька і близько не було. Я сам прилучанин, живу в Прилуках і в той час, коли ми допомагали війську та людям, пів року ніхто не бачив Приходька. Ця людина втекла, кинула своїх виборців, кинула свій округ напризволяще, кинула Прилуччину, Бобровиччину, Козелеччину. Але я впевнений, що життя розставить все на місця і ця людина понесе відповідальність за всі злочини. А для початку треба з’ясувати хто ж все-таки вбив Валерія Давиденка. Сподіваюсь, що правоохоронці до цього скоро повернуться.
Пане Олеже, чи є якісь плани по захисту? Ви ж не збираєтесь залишати все як є?
Я налаштований серйозно відстоювати свою честь та гідність. Я вірю в те, що правосуддя в Україні існує. Ми подали позов до Верховного суду і я впевнений, що цю помилку і це рішення чернігівських суддів буде відмінено. Ці судді заявляють, що я на них тисну. Але як я можу на них тиснути, коли вони вже все зробили, коли вони винесли вирок? Як у нас кажуть, на злодію і шапка горить. На моє переконання, це спроба захисту з їх боку своїх незаконних дій щодо мене. Звісно, це рішення викликало суспільний резонанс. І журналісти справедливо почали цікавитись життям цих суддів. Наскільки я бачу з публікацій в пресі, то у них все добре – розкішні будинки, вілли, квартири, їх сини чкурнули за кордон і пересиджують війну там. А взагалі постає велике питання: якщо Борис Приходько це – людина з оточення Януковича, а Янукович і його команда це – люди, які працюють на розвал країни, то чи не варто розглядати вплив Бориса Приходька на цих суддів значно глибше? Скажімо, як роботу на ворога по знищенню економічного потенціалу України через знищення таких підприємців як я, як Леонід Яковишин? Бо є колаборація на фронті, а є колаборація в тлу і якраз такі люди як Борис Приходько, його поплічники при владі, у мене складається враження, працюють над розвалом України. Але я ще раз повторюсь: життя розставить все на свої місця і я впевнений, що і Приходько, і його спільники, і ці судді понесуть справедливе покарання.