Корчинський як «екологічна консерва» Медведчука на Закарпатті
Одіозний Дмитро Корчинський сплив в епіцентрі скандалу із псевдоекологічним синдикатом, що блокує розвиток екологічно чистої відновлюваної енергетики на Закарпатті, що є політикою держави Україна. Він публічно долучився до протестів інспірованих та фінансованих колишнім тіньовим власником Закарпаття Віктором Медведчуком та його поплічниками, які намагаються збере вплив у регіоні.
Існують вагомі підстави вважати Корчинського так званою «консервою» Медведчука, яку той завбачливо заклав в Україніще на початку 2000. Вона має дискредитувати легальний бізнес і зберегти поле діяльності місцевого криміналу, пов’язаного з контрабандою. А загалом діяльність Корчинського спрямована на руйнування інвестиційного клімату та блокування проєктів, що загрожують нелегальним схемам та бізнес-імперіям, побудованим у регіоні на корупційній основі.
«Псевдоекологічний синдикат» на службі Медведчука
Системна діяльність та історичний бекграунд Корчинського дають підстави для серйозних підозр щодо його нинішніх дій. Він та його партія «Братство» неодноразово були помічені в організації провокативних заходів, які грали на руку опонентам європейського курсу України та особам з проросійським шлейфом.
Саме тому варто докладніше оцінити феномені «псевдоекологічного синдикату». Це не просто активісти, що помиляються у своїх оцінках. Це – добре організовані групи, які відпрацьовують гроші, які їм платять тіньові власники Закарпаття, зокрема Медведчук. Їхня «екологічна» риторика є ширмою для приховування фінансових та політичних мотивів. «Псевдоекологи» отримують вказівки та фінансування від осіб, чиї тіньові інтереси на Закарпатті знаходяться під загрозою через прозорий та законний розвиток альтернативної вуглеводням зеленої енергетики. Кістяк цього антидержавного угрупування складають: володарка російського паспорту Олена Мудра, Оксана Станкевич-Волосянчук, киянка Наталія Вишневська, Наталія Майстренко (Гнесь), Олег Диба, які отримують щедрі «гранти» на підрив економіки Закарпатьського регіону.
Корчинський як маска Медведчука та підривна діяльність проти енергетичної незалежності
Віктор Медведчук, кум російського диктатора путіна, має розгалужені інтереси на Закарпатті. Його розкішна дача у Жденієві, за повідомленнями ЗМІ, є лише вершиною айсберга. Журналістські розслідування вказують на його причетність до енергетичного бізнесу в регіоні, зокрема до діяльності нелегального нафтопереробного заводу. Його зв'язки з місцевим криміналітетом та корупційними схемами є задокументованими.
В цьому контексті, поява потужного та легального гравця на енергетичному ринку Закарпаття, становить пряму загрозу для тіньових схем Медведчука та його партнерів. Розвиток альтернативної енергетики не лише створює конкуренцію, але й привертає увагу до регіону, що робить функціонування нелегального бізнесу ризикованим та ускладнює приховування махінацій. Медведчук та його поплічники мають прямий інтерес у збереженні енергетичної залежності регіону від своїх контрольованих джерел, що дозволяє їм продовжувати тіньові схеми.
Саме тут на сцені з'являються «вуса» Корчинського. Його здатність мобілізувати невеликі, але агресивні групи для створення медійної картинки протесту є інструментом для саботажу. Звинувачення у співпраці з Медведчуком лунають на адресу Корчинського не вперше. Зв'язки між ними прослідковуються з 2000-х років. У 2003 році Корчинський досить схвально відгукувався про політичний стиль Медведчука, а пізніше, за деякими даними, його структури отримували фінансування від проросійського політика.
Політичний хамелеон на службі ворога
Дмитро Корчинський за довгі роки у політиці зарекомендував себе «політичним хамелеоном», здатним співпрацювати з протилежними за ідеологією силами. Його радикальна риторика та дії, що межують з екстремізмом, дозволяють залишатися на плаву та бути затребуваним у певних колах. Це робить його ідеальною «консервою» для прихованих операцій. Відомі дуже тісні зв’язки Корчинського з російським ідеологом війни проти України відвертим фашистом Олександром Дугіним, якому належать слова, щодо українців : «Вбивати, вбивати, вбивати». 2005 року Корччинський був запрошений організаторами «Наши» до Росії як експерт з політичних провокацій, ґрунтуючись на досвіді боротьби з Помаранчевою революцією . Там же він виступав як антимайданний експерт і мав зустрічі із Владиславом Сурковим — ключовим кремлівським політтехнологом по Україні. Політологи вважають, що партія «Братство» створювалася як провокативний інструмент, що просував урядові сценарії Медведчука в 2002–2004 роках. Сам Корчинський у 2004 році був ще й був технічним кандидатом в Президенти України (набрав 0,17%) з метою політичної дискредитації Ющенка та Тимошенко. Медведчук витратив на його капанію біля 200 млн. доларів даючи фактично безмежні можливості телевізійної та наочної реклами.
У ситуації з вітряками на Закарпатті його роль полягає у створенні «димової завіси» з патріотичних та псевдоекологічних гасел, яка прикриватиме прагматичні інтереси бувших тіньових господарів регіону та їхніх російських кураторів. Організовуючи провокації та дискредитуючи ідею розвитку легального бізнесу, Корчинський сприяє збереженню корупційних схем та посиленню впливу проросійських сил у стратегічно важливому регіоні України.
Діяльність Дмитра Корчинського на тлі боротьби за енергетичний ринок Закарпаття є тривожним сигналом, що вказує на спроби дестабілізації та збереження тіньових впливів в умовах повномасштабної війни. Ретельне розслідування зв'язків між усіма фігурантами цього скандалу є справою честі для правоохоронних органів та незалежних ЗМІ.