«Ситуація під контролем, але катастрофічна»: у WP розповіли, як зростає занепокоєння росіян і Кремля

Поки російська влада публічно запевняє, що все під контролем, всередині системи наростає нервозність. Кремль у режимі надзвичайної ситуації намагається реагувати на нову хвилю українських ударів безпілотниками, які вже завдають ударів не лише по військовій інфраструктурі, а й по самому фундаменту російської економіки.

Як пише The Washington Post, українські дрони дедалі глибше проникають на територію Росії, вражаючи об’єкти критичного значення. Лише за останні дні під ударами опинилися нафтопереробні заводи одразу в кількох регіонах, завод «ВЗПП-С» у Воронежі, який випускає компоненти для балістичних ракет, центр супутникового зв’язку в Дубні під Москвою та хімічний завод у Тулі, пов’язаний із виробництвом боєприпасів.

Ці атаки вже дають відчутний ефект. Особливо болючим ударом стала ситуація з паливом. За даними видання, за тиждень — з 15 по 21 червня — виробництво бензину в Росії впало одразу на 25%. Для величезної країни, яка веде затяжну війну і залежить від стабільної логістики, це дуже серйозний сигнал.

На цьому тлі десятки регіонів почали обмежувати продаж палива, а окупований Крим взагалі опинився у стані надзвичайної ситуації. Після українських ударів там почалися перебої з електропостачанням, а запаси палива почали стрімко зменшуватися.

Це змусило уряд Путіна терміново скликати екстрену нараду. Формально чиновники намагалися заспокоїти ринок. Віце-прем’єр Олександр Новак визнав, що ситуація складна, але запевнив, що вона перебуває під контролем. Міністр фінансів Антон Силуанов також спробував згладити гострі кути, заперечуючи різке зростання цін.

Але за зачиненими дверима риторика зовсім інша.

Один із колишніх високопоставлених чиновників російського Мінфіну прямо визнав: «Панує атмосфера повної невизначеності. Є відчуття, що щасливого кінця тут не видно».

І це вже не лише про паливо. Російський фондовий ринок з початку червня впав більш ніж на 13 %. Це найбільше падіння з осені 2022 року, коли після українського контрнаступу Росія втратила важливі території.

Додаткового тиску додає й зовнішня ситуація. Останнім часом Дональд Трамп помітно посилив риторику щодо Москви та допустив можливість посилення санкцій. Більше того, він публічно позитивно висловився про Володимира Зеленського та підтримав декларацію G7 щодо територіальної цілісності України.

Ще один болючий удар — падіння ціни на російську нафту до приблизно 50 доларів за барель. Для російської економіки, яка живе за рахунок експорту сировини, це критично. Особливо зараз, коли витрати на війну зростають, а резервів стає дедалі менше.

На цьому тлі в Москві дедалі активніше обговорюють нові способи наповнення бюджету. Російська влада вже внесла зміни до бюджетного законодавства, фактично надавши Мінфіну свободу дій щодо нових запозичень без схвалення парламенту.

Але цього може бути замало.

У бізнес-колах посилюються побоювання, що держава може зазіхнути на гроші громадян. Лідер Російської комуністичної партії Геннадій Зюганов уже відкрито запропонував використати близько 130 трильйонів рублів, які лежать на рахунках компаній та населення. Паралельно Мінфін готує механізми доступу до приватних пенсійних накопичень.

Це означає одне: ресурсів стає дедалі менше.

Навіть голова «Роснефти» Ігор Сєчін у листі до Путіна визнав, що збитки нафтопереробної галузі стали безпрецедентними. Тепер Кремль розглядає можливість повної заборони експорту дизельного палива, щоб хоч якось покрити внутрішній дефіцит.

Усе це складає небезпечну картину: війна, яку Кремль розраховував тримати подалі від російських міст, дедалі сильніше проникає вглиб країни. І тепер удари України наносяться вже не лише по складах і заводах, а й по нервовій системі всієї російської економіки.

І головний страх Москви зараз — не самі дрони, а те, що ця внутрішня криза може почати руйнувати систему зсередини.