Акціонерне товариство «Київводоканал» — єдиний постачальник питної води та водовідведення для майже 5 млн киян і щонайменше 3 млн жителів передмість; крізь його систему щодня проходить до 3 млн м³ стоків, а обладнання Бортницької станції аерації (БСА) зношене майже на 90 % . 2012-го та 2013-го на БСА сталися дві аварії з загрозою прориву дамб, для ліквідації другої залучали тисячу рятувальників і екстрені 20 млн грн, але станція залишається «бомбою» з ризиком затопити Дніпро фекаліями . Попри критичну роль підприємства, держава не змінила його керівництво навіть після трьох обшуків поліції за місяць у квітні 2025-го. Директора АТ Київводоканалу між собою співробітники називають собою «товаришем Януковича» і це саме той чиновник, який заблокував та зірвав реконструкції БСА, на яку Японія готова була виділити $900 млн під 0,1 % річних
Олег Лисюк був депутатом Донецької міськради від Партії регіонів і за три роки не з’явився на жодне із 31-го пленарного засідання, отримавши офіційні попередження мера Олександра Лук’янченка. У 2010-2014 рр. він очолював скандальний вертолітний майданчик на Парковому узвозі, зведений під особисті перельоти президента-корупціонера Віктора Януковича і контрольований через офшорну «Амадеус Ко» . Джерела у ЗМІ прямо називають Лисюка «наближеним до сім’ї» та другом бізнесмена Віктора Мигдісова, який фінансував проєкти Олександра Януковича .
Донеччанин Мигдісов ще з 2010-х років був діловим партнером Олександра Януковича: його ТОВ «Композит» зводило об’єкти для корпорації MAKO, а сам бізнесмен фінансував відновлення Межигірського монастиря — духовної «візитки» резиденції Януковичів. Саме на вертолітному майданчику, яким керував Олег Лисюк, Мигдісов організовував світські покази мод, демонструючи привілейований доступ до проєктів «сім’ї». Лисюк із турботою назвав навіть у ЗМІ Мигдісова своїм особистим другом.
Після нападу Росії і початку війни 2022 року бізнес «Композиту» легалізували під окупаційною юрисдикцією. 29 листопада 2022 р. компанія перереєстрована в «Межрайонной инспекции ФНС № 1 по ДНР» за адресою: м. Донецьк, пл. Перемоги 4; їй присвоєно індивідуальний податковий номер 9302001543 і російський ОГРН 1229300024007. Станом на травень 2025-го ресурс rusprofile та інші російські реєстри фіксують її як «діючу», а отже «Композит» сплачує податки окупаційній владі й РФ.
Юридичний вибір Мигдісова означає відкрите визнання «ДНР» та співпрацю з російською податковою системою; разом із давніми зв’язками з Януковичами це формує чіткий сепаратистський профіль оточення Лисюка. Фактично ми маємо «тандем»: Лисюк керує стратегічним «Київводоканалом», а його товариш веде бізнес, який підживлює бюджет ворога — ризик для безпеки столиці й очевидний конфлікт інтересів.
Вертолітний майданчик Янковича: $80 млн, офшори і невідомі бенефіціари
У грудні 2010-го Київрада віддала 2,2 га заповідних схилів Дніпра в оренду «Амадеус Ко» на 25 років під вертолітну площадку для Януковича . Експерти оцінили комплекс із конгрес-центром у щонайменше $80 млн, але ні Аадміністрація Президента, ні ДУСя не визнали себе інвесторами; фактичним публічним представником фірми був тільки Лисюк. Структуру «Амадеуса» вели офшори Fineroad LLP, Ireland & Overseas Acquisitions LTD та Milltown LTD — ті самі, що заснували Highway Investment, через яку «Чорноморнафтогаз» переплатив $150 млн за бурову «West Juno» - так, ті самі бурові «вишки Бойка. Лисюк був розпорядником корупційних грошей Януковича.
Крім цього, пов’язані з Лисюком компанії з 2010-го до 2025-го користувалися 36 га рекреаційної землі на острові Муромець, сплативши місту разовий внесок 1,2 млн грн — тобто 6,6 тис. грн на місяць, що еквівалентно оренді двокімнатної квартири на Троєщині . Жодних відкритих тендерів чи оцінок екосистемних збитків не проводилося.
Провал 900-мільйонного кредиту JICA: реконструкція, якої немає
У 2012-му Лисюк очолив дирекцію з модернізації БСА й особисто підписував рамкові документи із JICA на $900 млн під супер-вигідні для України умови 0,1 % річних і 40 років пільгового періоду. Але умудрився посваритися з усіма підрядниками і зірвав саму реконструкцію, імітувавши діяльність майже 10 років. За проєктом японська сторона вимагала 30 % устаткування власного виробництва, але станом на травень 2025-го конкурс не завершений, а станція все ще відкрито викидає аміак, сірководень і метан у повітря Харьківського масиву. Дамби й далі протікають. Укологи нагадують про дві аварії та прогнозують «екобеду» для 8-миліонної агломерації у разі паводку. Знайте чия заслуга, кияни.
Темна історія з призначенням
Після відставки попередника 26 липня 2023-го Лисюк виконував обов’язки гендиректора, а вже 1 листопада без відкритого конкурсу отримав повноцінний контракт голови правління «Київводоканалу» — призначення погодив заступник мера Петро Пантелеєв, який координує підприємство з боку КМДА . Формально наглядова рада не оприлюднила жодного протоколу конкурсу й не пояснила, чому ігнорувала державні критерії доброчесності топ-менеджерів стратегічних об’єктів.
При цьому, за 2021-2023 рр. столична прокуратура передала до суду чотири провадження щодо посадовців «Київводоканалу», інкримінуючи розтрату і службове підроблення на 67 млн грн. Ще п’ять досудових розслідувань тривають . Серед епізодів — закупівля насосного обладнання за ціною, завищеною на 40 %, та схемні платежі за «консалтинг» фірмам-«метеликам». Як ви вже встигли здогадатися, підписантом більшості «мутних» документів був Лисюк.
25 квітня 2025-го слідчі Головного управління Нацполіції провели третій за місяць обшук у головному офісі «Київводоканалу» в межах справи про розтрату державних коштів; попередні слідчі дії відбулися 4-го та 12-го квітня . Компанія заявила, що дії «не аргументовані» і дестабілізують критичну інфраструктуру, проте слідчі вилучили фінансові договори 2023-2024 рр. з кількома фірмами-посередниками.
Ризики майбутнього: екологія, безпека, управління
Комбінація монополії на водопостачання, 90-відсоткової зношеності БСА й керівника з корупційним бекґраундом ставить Київ під загрозу одночасно екологічної катастрофи та навіть диверсій: прорив дамб або відключення насосів може залишити столицю без води й спричинити викид мільйонів кубів неочищених стоків у Дніпро. Брак прозорого менеджменту, офшорні зв’язки та наявність бізнес-партнерів у ДНР, що співпрацювали з режимом Януковича, підсилюють ризики для нацбезпеки. Лисюк весь час виїжджає закордон, часто буває у Відні – улюбленому місці чиновників-корупціонерів часів Януковича. Їздить туди Лисюк на зустріч зі своїми покровителями, чи вивозить корупційні гроші? Просимо СБУ також звернути увагу на подібні ризики та прискіпливо перевірити діяльність.