Дональд Трамп заявив, що Росія затягує з припиненням вогню в Україні. За його словами, Москва, можливо, хоче завершити війну, але при цьому навмисно відкладає цей процес. Президент США порівняв це зі своїм досвідом у бізнесі, зазначивши, що сам використовував подібну тактику. При цьому він не уточнив, які саме мотиви рухають російським керівництвом.
Раніше Трамп неодноразово заявляв, що зможе швидко закінчити війну, якщо повернеться до влади.
From-UA попросив українського політолога, голову аналітичного центру "Третій сектор" Андрія Золотарьова прокоментувати цю інформацію. Зокрема, ми поцікавилися, що мається на увазі під затягуванням часу, з якою метою це відбувається і чи зацікавлена взагалі Росія у припиненні або хоча б призупиненні війни.
- Дійсно, виходить так, що для Росії, для Кремля, який вважає, що виграє війну, що військова удача на його боці і що це лише питання часу, коли вдасться дотиснути Україну, припинення бойових дій не є пріоритетом.
Але тут вмикається ціла низка інших чинників, таких як пропозиції Трампа Путіну, які стосуються навіть не стільки геополітики, скільки геоекономіки. І тепер на шальках терезів продовження війни - спроби захопити ще якісь квадратні метри території - і мільйони доларів.
Кремль поки що в процесі. Він не може сказати "ні", але й піти на припинення бойових дій, згорнути так звану СВО теж поки не готовий.
Тому все обставляється технічними умовами. Диявол криється в дрібницях. Ніби говориться "так", але насправді "ні": вимога зняти санкції, заяви про те, що в Пентагоні повинні бути присутніми російські спостерігачі для відстеження військової активності. Тобто висуваються умови, неприйнятні навіть для США.
У Білому домі розуміють, що Кремль банально тягне час у цій ситуації. Тому залишається сподіватися, що Трампу все ж таки вдасться дотиснути своїх кремлівських візаві.
Але, на жаль, з цілої низки питань складається ситуація, коли двоє проти одного, і це вкрай небезпечний і невигідний для України формат. Це необхідно усвідомлювати.
Поки залишається шанс на припинення війни і встановлення перемир'я. Але, з іншого боку, ми бачимо, що українська делегація прибула до Саудівської Аравії без повноважень на підписання будь-яких документів. Зеленський заявляє, що Україна приєднується, але підпису немає. Це лише підвішує на ниточках подальші умови можливого розвитку подій.
Тому ситуація залишається вкрай хиткою. Так, безумовно, зроблено певний крок у бік деескалації, але я поки далекий від оптимізму. Бойові дії тривають.
Як ми бачимо, російське військове командування перейшло до іншої тактики використання "шахедів" - масовані удари, причому вони кошмарять великі міста. Якщо говорити саркастично, це робота з громадською думкою. Ці удари мають відверто терористичний характер, адже, наприклад, сьогоднішній нічний приліт у Дніпрі в районі колишнього музучилища - там немає військових цілей на кілька кілометрів, це суто удар по цивільній інфраструктурі. Дійсно, кадри вражають. Ось таке "перемир'я".
Тож відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі, припинення та заморожування бойових дій у районі Чорного моря - все це, звісно, добре, але поки що цього замало. Це дає лише привід для дуже помірного оптимізму.