Останні заяви українських та американських політиків викликають певне нерозуміння. Екс міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що "ми й близько не стоїмо до реальних переговорів про завершення війни". Водночас прес-секретар США Рубіо заявив, що вже наступного тижня очікується конкретний план досягнення миру, і що мирна угода між Україною та Росією можлива найближчим часом. Такі протиріччя свідчать про різне бачення ситуації або різний рівень обізнаності сторін. Це може вказувати на дипломатичну гру або на те, що реальні переговори ведуться без публічного розголосу.
Інтернет-видання From-UA звернулося за коментарем до відомого політичного експерта Олександра Кочеткова, аналітика, політтехнолога та колишнього заступника керівника прес-служби Президента України:
— Жодним чином жодних протиріч. Згідно української традиції, людина, яка на посаді, розповідає, що все добре, а та людина, яка залишає посаду — це стосується пана Кулеби, він не виніс зовнішніх зв'язків — відразу прорізається тверезість, принциповість, чітке знання реалій, і він починає розповідати не повністю, але значно ближче до того, як воно є.
Тобто реальних переговорів і близько нема, і навіть домовленостей про умови переговорів теж нема. І тут пан Кулеба правий.
А от, до речі, якщо згадувати і українських, і інших посадовців, ті ж американці Волтц або Рубіо — вони знаходяться на посаді і, відповідно, розповідають те, що треба, а не те, що насправді. Якщо уважно подивитися, мова йде про те, що десь наступного тижня проясниться ситуація: чи можливі якісь переговори, чи буде там якийсь вихід на мирний процес, чи не буде.
І Трамп, до речі, про це доволі прозоро натякнув. Він каже про те, що США залишать цю тему. Це власне підштовхування, це неправда — вони не збираються цього робити. Цього не можна залишати, бо їх з'їдять демократи, а там вибори доволі скоро, тобто залишати не можуть. Це підштовхує.
Але вони кажуть про те, що проясниться, наскільки готова Росія, наскільки готовий Путін до якихось конструктивних переговорів з результатом. Бо він зараз готовий до переговорів без результату, щоб все тягнулося, а вони продовжують свій повзучий наступ.
З іншого боку, американські високопосадовці і наші не суперечать один одному. Вони кажуть, що потенційно все можливо і якщо на Росію добре натиснути, то, може, там якийсь конструктив і проявиться.
Так що насправді особливих суперечностей я не бачу.
— А як ви думаєте, чи готовий до цього Зеленський?
Для Зеленського в цій ситуації особливо не розгуляєшся, бо він оточений зі всіх боків. Він почував би себе значно сильнішим, якби українська армія наступала, а не ми змушені були оборонятися.
Крім того, існує ще одна важлива загроза — можливе припинення США постачання зброї, боєприпасів і розвідувальної інформації. Зеленський теж це розуміє. Європа поки що не зможе повністю замінити ці постачання, і в будь-якому випадку на заміну потрібен час, якого в нього немає.
Тобто він в такому вузькому коридорі змушений рухатися поміж стінами цього коридору. Він не хоче, але змушений демонструвати готовність до переговорів.
При цьому українська сторона і президент підкреслюють, що є певні червоні лінії, які перейти не можуть. І це добре