Після тривалого періоду публічної підтримки України, у США дедалі частіше звучать заклики до пошуку дипломатичного вирішення конфлікту. Зокрема, віце-президент Венс заявив, що Вашингтон уже не наполягає на перемир’ї, яке не влаштовує Росію, а замість цього зосередиться на довгостроковому врегулюванні війни. За його словами, Кремль висуває надмірні умови на перемовинах, і США мають намір сприяти реалістичному діалогу.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати ситуацію політтехнолого Сергія Гайдая. Ми запитали його, що означає відмова США від концепції перемир’я, і як це вплине на майбутнє перемовин між РФ, США та Україною? А також, чи можна розглядати останні заяви як спробу США схилити Київ до прямих переговорів із Москвою?
— Я не втомлююся повторювати, що черезмірна концентрація на різних мирних планах у сучасних умовах — це шкідлива річ для української влади і для українського суспільства. Це як замість серйозних досліджень намагатися побудувати вічний двигун — фізика не дозволяє цього зробити. Так само і в таких умовах домовитися з Росією дипломатичним шляхом про заморозку неможливо.
Тому будь-які плани про перемир’я — швидкі, довгострокові — не працюють. Це головне. І це повинна розуміти наша влада перш за все, і бажано — наше суспільство.
Що треба робити? По-перше, підтримувати зв’язок зі США, тому що США дійсно можуть нам допомогти. Але не перемовинами з Путіним, а двома діями.
Перша дія — розумна і правильна військова допомога. У нас є можливість самим себе забезпечити, особливо коли війна перейшла в безпілотну стадію. Американцям треба інвестувати з користю для себе, бо майбутні війни будуть вестись саме так, як сьогодні ведеться війна в Україні. Тому їм важливо інвестувати в наші безпілотні технології і переймати досвід тактичного та оперативного застосування безпілотних сил.
Також — допомогти нам із закриттям неба. У нас не закрите небо. Варто було б розмістити тут свої "Петріоти", навіть не продаючи й не передаючи їх, а саме розмістити з власним військовим обслуговуванням. Це буде корисно і для їхнього досвіду, бо саме тут — найкращий полігон, що зробить їхніх фахівців з ППО ще кращими.
Ну і, звичайно, треба поповнювати нашу авіацію не лише літаками кращих модифікацій, ніж F-16, а ще й пілотами-вільнонайманцями через систему приватних військових компаній. Вони можуть допомагати нашим пілотам обороняти небо.
Це і є шлях до миру, який унеможливить Путіну вести війну. Тоді конфлікт буде заморожений саме в такий спосіб.
Друга дія — дипломатія. А саме — посилювати санкції, доводити їх до рівня справжньої блокади, перш за все енергоносіїв. Треба залишити Путіна без грошей на цю війну. Це — єдиний шлях.
Так чи інакше, американці поступово, дивлячись, що Україна це робить, а також проходить внутрішні реформи — в армії, в суспільстві — обов’язково будуть на нашій стороні. Ніщо інше їх не переконає. Вони ще не до кінця розуміють, що потрібно робити, але вже на шляху. І на цей шлях їх штовхає сам Путін, демонструючи свою неадекватність і нездатність до конструктивних переговорів.
Тому мир можливий тільки через силу. Озброєння, військова допомога і санкції — нічого іншого.
— Віце-президент Венс заявив, що США хочуть, аби “Москва та Київ почали говорити один з одним”, і що Вашингтон готовий долучитися до цього процесу. Він також підкреслив, що “такі контакти між Україною та Росією є необхідним наступним кроком у перемовинах”. Чи можна це трактувати як спробу Вашингтону схилити Україну до діалогу з Росією? Як слід розуміти ці заяви?
— Якщо Путін неадекватно поводиться й не хоче говорити з США, то хто сказав, що він буде це робити з Україною? Це — помилка. Треба пояснювати це американцям, але не відмовлятись і не заходити в конфлікт із ними. Треба робити все, щоби це розуміння до них дійшло. І я ще раз кажу: вони на шляху до розуміння.