За останні два дні Дональд Трамп раптово змінив риторику щодо війни в Україні. 14 липня він оголосив, що дає Росії 50 днів на завершення конфлікту — інакше пообіцяв ввести мита до 100 % на російські товари й товари країн, що з ними працюють. Одночасно він повідомив про нову угоду в рамках НАТО: постачання США зброї та передача систем ППО Patriot до України, фінансованих європейськими союзниками, зокрема Німеччиною, яка розглядає закупівлю двох установок . Кремль вже назвав указ Трампа «театральним ультиматумом».
Інтернет-видання From‑UA попросило прокоментувати ці події політтехнолога, політичного консультанта, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Балу:
— З моєї точки зору, сутність як людини, так і діяльності політика пізнається не за гарними заявами чи якимись словами, а за реальними діями.
І якщо говорити про те, що сказав учора Трамп про 50 днів, то, на мою думку, насправді він підтримує графік, який встановив для себе Путін. Тобто він не змінив кардинально свого ставлення до Путіна. Так, він змінив риторику щодо нього, але хочу нагадати, що 3 липня, коли відбувалася телефонна розмова, нібито після цього Трамп подзвонив Макрону і сказав, що Путін, ніби, його попередив, що в найближчі 60 днів збирається наступати на сході України.
У них же ідея-фікс ще з кінця грудня 2024 року, коли була нарада в Міноборони, яку транслювали по телебаченню, де і міністр оборони Білоусов, і потім інші високопосадовці говорили про те, що завдання на 2025 рік у тій так званій СВО — це вийти на адмінкордони тих чотирьох областей, які вони внесли до себе у Конституцію.
Вони зараз цим увесь час і займаються, починаючи з моменту, коли почали наступати, і особливо — цього року. І тому ці 60 днів — це якраз той самий графік: 3 липня була телефонна розмова, вони поговорили, а фактично 13 липня Трамп озвучує ці ж 60 днів. Додаємо і отримуємо графік, про який говорив Путін.
Я так розумію, що Трамп дав йому можливість у той спосіб, у який Путін зможе, вирішити ті питання, які він там для себе запланував. Тобто це вже буде проблема Путіна — вирішив він їх чи ні. Але, з моєї точки зору, в даному конкретному випадку він підіграв — фактично він став на сторону Путіна.
Щодо зброї, яку ніби там збираються нам надати. По-перше, не надати, а продати. Це Байден нам безкоштовно давав. 60 мільярдів доларів пішли на різні речі.
І в цій ситуації, оці 10 мільярдів, про які говорять, що нібито мають купувати наші європейські партнери, — вони нібито й готові. Знову ж таки, до того часу, у ЗСУ не буде систем ППО “Петріот”. Також він називав число 17, то, може, 17 установок, а не 17 систем, де по 6–8 пускових установок. То побачимо взагалі, чи буде “Петріот”.
Наскільки я знаю, і це підтвердив канцлер Німеччини Мерц, а раніше про це писала німецька газета “Більд”, говорилось про дві системи “Петріот”, які уряд Німеччини готовий профінансувати для України. Мерц сказав, що так, вони подали заявку, але не сказав — скільки.
Будемо надіятися, що все ж таки це будуть ті дві системи, які Німеччина готова профінансувати. Тому до того часу, поки ці дві системи не будуть продані Україні (не надані, як це було раніше), і поки не буде, ніби, тих далекобійних, хоча насправді не далекобійних, але хоча б на 1000 км, що летять ракет, — говорити про те, що Трамп змінив позицію, а не просто риторику, на мою думку, немає жодних серйозних аргументів і підстав.
— “Путін обдурив Буша, Обаму, Байдена, але він не обдурить мене” — чи дійсно в це вірить Трамп?
— Це із серії “якби я був, то війни б не було”, “це війна Байдена”, “я — найвеличніший, найпрекрасніший, найвищий, найрозумніший, най-най”. Тобто тут немає, на чому можна серйозно зациклюватись.
— Як ви думаєте, чи боїться Трамп Путіна? Ви сказали, що він саме так діє за задумом Путіна. Тобто він повністю у його владі?
— Ні. Це помилка — що Трамп боїться Путіна. Хоча є інформація, що, ніби, у справі Епштейна, де йдеться про педофілію, є матеріали в Генпрокуратурі США, і що, нібито, ці матеріали є і у Росії, і що Росія може цим шантажувати. Ну, це такі плітки, я не знаю, наскільки вони реальні.
Те, що Маск висвітив публічно у той час, коли вони сварились, про участь Трампа в справі Епштейна — то така справа. В принципі, ставимо за дужки, але вірогідність така, в принципі, можлива. І те, що це теж може бути і у Росії, бо це такий шантаж — може бути.
Але, з моєї точки зору, тут питання в іншому. Питання в тому, що Трамп ще за свого першого терміну — і це було видно в спілкуванні — він, коли спілкується з Путіним, говорить з ним ввічливо, завжди каже, що “гарна розмова”, на відміну від Зеленського. Тобто він йому симпатизує, він його підтримує.
Особисті стосунки для Трампа дуже важливі. Про це ще на початку каденції, коли почався другий термін Трампа, в британському “Телеграф” написав матеріал Джон Болтон. Він у перший термін Трампа був його радником з питань національної безпеки. Він сказав, що всі помиляються, коли оцінюють дії Трампа, виходячи з якихось геополітичних чи національних інтересів США.
Мова йде про особистісний характер, риси Трампа. Як писав Болтон: “Якщо він має з керівником країни особисті хороші стосунки — значить, стосунки між США і цією країною будуть будуватися нормально. Якщо ні — нічого з того не буде”.
Я думаю, що тільки в цьому, як казав покійний вже Горбачов, “собака порилась”.