У кінці липня 2025 року Дональд Трамп оголосив термін у 50 днів для Москви, аби зупинити війну в Україні та досягти перемир’я. Через нестачу реакції він значно скоротив цей термін до 10–12 днів і пригрозив новими санкціями, включно з тарифами на російську нафту та енергоресурси. Натомість Росія продовжила повітряні удари по Києву,
Інтернет‑видання From‑UA попросило прокоментувати цю ситуацію та заяви Дональда Трампа українського політолога Олексія Голобуцького, заступника директора Агентства моделювання ситуацій:
— По-перше, це його тактика з приводу переговорів. В принципі, ми вже бачили приклади, коли він давав Ірану 2 тижні, а вдарили через 3 дні.
По-друге, відбулося природне, принаймні, нам так хотілось би, що він зрозумів: Путін не збирається йти на компроміс, дурить його.
Ну і взагалі відбулися такі серйозні речі в оточенні самого Трампа, через багато різних причин, особливо зараз. Він охолов до своєї частини соратників — тих, що представляють МАГА. З Маском він навіть посварився. Тобто такі скептики, для яких Україна нічого не варта і нічого не означає, люди, які виступають взагалі за ізоляцію США від міжнародних процесів, вони зараз не в фаворі у Трампа.
Плюс — це справа Епштейна. Це ж нам здається несерйозно, а насправді це дуже серйозно. Саме ці представники МАГА займають позицію, яка не подобається Трампу.
Тобто на нього почали мати більший вплив представники традиційної Республіканської партії, консерватори — той же самий Рубіо, в яких з самого початку стратегія щодо Росії не сильно відрізнялась від байденовської. Але виходячи саме з поглядів самого Трампа, його позиції, вони вимушені були підігравати йому. Але зараз вже місяця півтора як ситуація змінилася серйозно.
Оце все впливає на його позицію щодо України та Росії.
– А як ви прокоментуєте відповідь кремлівців на ці заяви, адже Путін не відповів спочатку на 50 днів, потім на зменшення терміну. Це не виглядає як знущання з американського лідера і те, що Трамп втрачає свою вагомість світову? Хоча Пєсковим була анонсована якась відповідь, але вона так і не відбулася.
— Путін знає, що робити, тому що для того, щоб відповісти у негативному ключі, у них є Медведєв. Але це типу не офіційна точка зору.
Путін, з одного боку, звичайно, не хоче закінчувати війну, але з іншого боку — він також не хоче сваритися з Трампом. На що в мене були сподівання, бо дуже часто мені закидають, що я, мовляв, не сильно ненавиджу Трампа, як у нас прийнято взагалі.
Я виходив з того, що на відміну від Байдена і багатьох інших наших союзників, які дуже передбачувані у своїх діях — і Путін це розуміє, Путін звик до таких людей, він підлаштовується під таких людей, і принаймні на короткій дистанції він переграє таких людей — Трамп несистемний, несподіваний і готовий до авантюр за своєю природою. І він може поставити Путіна в такі умови, які для Байдена були просто неможливі. Бо там працює логіка раціональна: Росія — ядерна країна, не дай Боже що, і т.п. Але у Трампа не працює ця логіка. І Путін це розуміє і побоюється.
Якщо це був би Байден чи хтось інший, то він би давно сказав, що “не смешите наши «Искандеры»”, в такому стилі — “нам на все наплювати”. Ну, так як він розповідав про це всі ці 3 роки, що санкції тільки краще роблять для Росії.
Тому він зараз і не встає в якусь конкретну позицію. По-перше — йому треба подумати. По-друге — Путін не є прихильником миттєвих дій, на відміну від Трампа. Мається на увазі, що у Путіна є така характеристика: він, коли є якась критична ситуація, може взагалі зникнути з публічного простору надовго.
Ми самі розуміємо, що багато залежатиме від того, що зробить Трамп через 10 днів і як це буде виконуватись.
Ми бачимо, що найбільша проблема сучасного західного істеблішменту, і в принципі всіх — ми згадуємо, ще 3,5 роки тому говорили всі повально, коли я намагався, наприклад, публічно в різних статтях, на відео, в дискусіях казав, що не треба Росію ховати раніше часу — то більшість людей, причому серйозних економістів, казали, що санкції Росія не витримає.
Але виявилось, що відбулися дуже серйозні події за останні 40 років, зміни дуже серйозні, і ця глобалізація, проти якої нібито виступає Путін — в першу чергу і рятує його. Якби не було глобалізації, не було б максимального зв'язку всіх країн одна з одною, зі всім світом — то й режим зараз був би в набагато гіршому стані, ніж він є.
І так само зараз ніхто не може спрогнозувати. Ну слухайте, там серйозні люди нібито, ну більш-менш серйозні люди в оточенні Трампа. Є там повні клоуни, але є й серйозні люди.
Коли починалась ця тарифна війна — це була авантюра. Тобто є раціональне пояснення економічне, що буде відбуватися, і є реальність — і це виявились абсолютно різні речі.
Не діє так зараз напряму всі ці заходи і санкції, як воно діяло 40–50 років назад. Особливо для дуже великої країни. А Росія — дуже велика країна. І це теж впливає.
Одна справа — реально ізолювати одну країну, яка оточена ворожими країнами, як Іран, який більш-менш можна його ізолювати. Хоча і він так само не ізольований — там є Китай, інші країни.
А Росія — взагалі. Навіть від дрібних країн, які перетворились в такі “сірі”, вона “сірий” імпорт через них проводить — так і до того ж самого Китаю.
Країни, які купують російську нафту — а це те, що найголовніше і, як виявилось, найскладніше. От нібито всі все зрозуміли: що основні, найбільші доходи, стабільні доходи в Росії — це від нафти, від енергоносіїв. І нібито перекрий їх — і все, на цьому все закінчиться.
Бо є серйозні дослідження, які говорять, що навіть історично доведено: як тільки у попередника Росії — СРСР — закінчилась валюта, одразу почались серйозні зміни в політиці. Просто грошей коли немає — і все. Примітивно до неможливості.
А тут виникає така проблема великої країни. Що одна справа — тримати КНДР в певних межах, а інша — все-таки величезну країну. Потрібні гроші для цього.
Але виявилось, що це серйозна проблема. Бо, наприклад, якщо порівнювати з 70-ми роками — роль ОПЕК значно зменшилась у світовій економіці.
По-друге — виявилось, що є можливості різні: від танкерів до інших способів, наприклад, ховання російської нафти під видом якоїсь іншої нафти.
Ну тобто є механізм, і це, звичайно, в довгостроковій перспективі все одно може бути величезною проблемою, але це може затягнутися на десятиріччя.
А щоб прибрати нафту, мається на увазі, що якщо приберуть нафту, Індія, Китай і Бразилія не будуть купувати російську нафту — тоді це дуже серйозний удар по Росії. Якщо ні — ну, Трамп сам визнає, що ці санкції можуть не діяти.