Наприкінці липня 2025 року український парламент ухвалив суперечливий закон № 12414, який тимчасово позбавляв незалежності НАБУ і САП, передавши контроль над ними Генпрокурору. Це викликало масові протести - вперше за час війни - і різку критику з боку Євросоюзу та G7-партнерів. Під натиском громадськості та міжнародної спільноти президент Зеленський ініціював і підписав нову законопроцедуру, повністю відновивши незалежність зазначених структур за дев'ять днів після початкової реформи.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати ситуацію, що склалася, українського політолога Андрія Золотарьова, голову Українського інформаційно-аналітичного центру "Третій сектор":
- Насправді точка неповернення для Зеленського вже пройдена в той момент, коли він уночі підписував цей горезвісний закон 13314. До цього моменту ще можна було відіграти назад. А так - так, повноваження повернули, але осад залишився, репутація підмочена.
І проблема не тільки в законі. Так, справді, вуличні акції підуть на спад, і навколоофісні медіа подадуть це як: "молоді люди прийшли підтримати президентський проєкт повернення повноважень". Але ми всі прекрасно розуміємо, і про це дуже чітко сказав Разумков: "наїлися фекалій депутати". Ну депутати самі винні, тому що перетворили себе на безсловесних кнопкодавів, абсолютно безсуб'єктних. З таким підходом дешевше 450 мавп з Африки привезти, і вони будуть за банан натискати потрібну кнопку з таким самим успіхом - і це обійдеться державі дешевше.
А ось в очах західних партнерів усе дуже серйозно. Схоже, Зеленський обрушив той плеканий імідж, який він так довго будував. Тепер багато хто побачив у ньому автократа, людину, яка потурає корупції і прикриває її. Розумієте, коли такий журналіст, як Саймур Герш, пише статтю "Кінець Зеленського" - це сигнал. Зрозуміло, що офісні хлопчики - по-моєму, Коваленко писав - одразу ж заявляють, що це лівак, що він підсмоктує гроші в россіні. Але Саймур Герш - це лауреат Пулітцерівської премії. Це людина, завдяки якій змінилося ставлення американців до війни у В'єтнамі. Він розкрутив скандал із розстрілом взводом лейтенанта Келлі жителів села Сондмі, після чого американських солдатів, які поверталися з В'єтнаму, зустрічали криками "дітовбивці".
Як би там не було, Герш - фігура знакова. І, подібно до того, як раніше в газеті "Правда" передовиця задавала лінію, такого роду публікації, як стаття Саймура Герша, - це теж сигнал, це така ж передовиця, тільки в новому часі. Відповідно, Володимиру Олександровичу вже пізно пити "Боржомі". Репутацію втрачено безповоротно. Так, він ще якийсь час може протриматися, ніхто його зараз скидати не збирається. Судячи з усього, ті, хто влаштовує картонний Майдан, задовольняться відставкою Татарова або Єрмака. Але ніхто не ставить за мету зміну влади тут і зараз. Однак це вже початок кінця.
- Прозвучала цікава думка у "Фейсбуці": є в нас територіальні центри комплектування - то давайте зробимо територіальний центр корупціонерів і будемо їх відловлювати. Це було сказано з приводу ефективності дій НАБУ, справедливості заради. Чому зараз це не працює?
- Проблема України і всіх цих молодих людей зі світлими обличчями в тому, що українці протестують не проти корупції, а проти своєї неучасті в ній. Подивіться на Мустафу Найєма - прекрасно освоївся. Той же Шабунін - шахрайство нічим не краще. У тому-то й річ, що в нас корупція стала універсальною політичною темою, яку використовують усі, кому не ліньки.
Хоча, за великим рахунком, є країни, де корупція теж сильна, але вони при цьому економічно благополучні. Та ж Південна Корея, наприклад. А в нас корупція - це інструмент, через який країну ставлять під зовнішній контроль і управління. Тому ні ТЦК, ні навіть розстріли на площах корупціонерів не вирішать проблему. Корупція у нас - це системний елемент, що пронизує все від верху до низу: починаючи з самих низів і закінчуючи верхівкою. Поки не відбудуться кардинальні зміни нагорі, я не думаю, що будь-які приватні ініціативи принесуть відчутний результат.
Ну і врешті-решт, Порошенко згадував Лі Куан Ю: "щоб перемогти корупцію, треба посадити трьох своїх друзів". Але він посадив свого друга в крісло генерального прокурора. Зеленський вчинив точно так само. Усі, хто цитує Лі Куан Ю, цитують не всю фразу, а тільки її частину. А у Лі Куан Ю говорилося: "декларувати добрі наміри дуже легко, а виконати їх украй складно".
- А може, все-таки не зверху донизу, а знизу вгору? Тому що, давайте будемо чесними: практично кожен українець задіяний у корупції. Не потрапив до лікаря - дав 200-300 гривень, і потрапив. Це стосується абсолютно будь-якої сфери життя. Нам же самим зручно цим користуватися.
- Природно. Корупція - це такий соціальний амортизатор, який згладжує гострі кути. Простіше домовитися, ніж битися лобом. Проте я пам'ятаю: після першого Майдану міліцейське начальство на якийсь час перестало качати гроші - і ДАІшники стали такими лояльними. Був такий момент.
Тому який піп - такий прихід. Так, корупцію не можна викорінити одномоментно. Але можна змінити ставлення до неї - і почати саме з цього. Якщо начальство не вимагає, то і з землі не будуть так активно піднімати.