Останнім часом в Україні спостерігається значне подорожчання продуктів харчування, зокрема вершкового масла. Дані за січень‑лютий 2025 року показують, що вітчизняне масло у супермаркетах коштує близько 120–130 грн за упаковку, тоді як у Польщі — на рівні 79–85 грн. Аналогічна тенденція фіксується і для інших базових товарів — курятина, овочі, олія в більшості категорій є дорожчі в Україні, ніж у Польщі чи Словаччині. Також влітку 2025 року фрукти та ягоди досягли найвищого рівня цін за останнє десятиліття. За даними Держстату, фруктова інфляція зросла на 17,6 % лише в травні, а загальна продовольча інфляція сягнула більш ніж 19 % у квітні 2025 року.
Інтернет‑видання From‑UA попросило прокоментувати цю ситуацію українського експерта‑аналітика, економіста Бориса Кушнірука:
— На жаль, є фактор війни, який має визначальний характер, причому це комплексна історія. По‑перше, враховуючи війну, значно більші витрати і ризики, пов'язані з веденням будь‑якої діяльності. З іншого боку, обмеження робочої сили, в тому числі для роботи в сільському господарстві, що теж провокує ситуацію, коли фермерам і сільському господарству доводиться платити більше, ніж вони платили раніше своїм працівникам. І відповідно, поки триватиме повномасштабний конфлікт, поки буде йти війна, я, на жаль, не очікую, що ситуація буде виправлятися.
Безперечно, враховуючи, що ціни вже стають вище європейських, це провокує в тому числі не експорт аграрної продукції, а її імпорт в Україну. Тому, скоріш за все, ми зіштовхнемось зі зростанням імпорту сільгосппродукції в Україну з Європи. В першу чергу — від наших сусідів.
— А що ще, окрім фактору війни?
— Наголошую, фактор війни в даному випадку — це комплексний фактор, бо мається на увазі, що витрати зростають. Витрати на електроенергію значно вищі, ніж були раніше, на мінеральні добрива, на пальне — на все стає дорожче. Всі фактори, пов'язані з виробництвом, які є наслідками війни, вони стають дорожчими, відповідно, у вас ціни зростають.
— А що у нас відбувається з зарплатами відносно цін?
— Зарплати в сільському господарстві якраз теж зростають, тому що там же частину людей мобілізовують. Людей не вистачає, тому там теж зарплати ростуть. Виробники вимушені платити більше своїм працівникам. Це не значить, що у наших селян зарплати стали такі, як в Європі. Ні, безперечно, вони суттєво нижчі, але при всьому цьому зарплата суттєво виросла порівняно з ситуацією, яка була до повномасштабної війни. І якщо брати всю сукупність витрат, а ще й помножити на коефіцієнт ризиків військових — коли практично всі селяни закладають ризики того, що вони не зможуть забезпечити виробництво, бо прилетить якась ракета чи дрон — і відповідно, все просто знищено буде. Причому як під час виробництва, так і при транспортуванні, продажу і т. д., тобто по всьому ланцюгу можливі втрати, пов'язані з війною.
— Як ви думаєте, такі ціни українці надалі будуть тягнути?
— А у споживачів є вихід? Просто як правило, це класична історія — інфляція — це податок на бідних. Безперечно, в першу чергу такі ціни вдаряють по малозабезпечених верствах населення — саме вони найбільше страждають.
— А ціни далі будуть рости, який прогноз?
Я не готовий давати точний прогноз, але в цілому, на жаль, слід зазначити, що, так — скоріш за все, вони ростимуть. Питання тільки в темпах зростання цін. Ми ж не розуміємо, що буде далі восени, взимку: що буде з електрикою, з пальним, з газом, з опаленням. Все це фактори, які можуть сильно вплинути на ціни.