Проєкт указу про зниження вікового порогу для виїзду за кордон для чоловіків до 22 років викликав жваву дискусію в суспільстві. Ця ініціатива, озвучена Президентом України Володимиром Зеленським, збіглася в часі з інформацією про зустріч керівника Офісу Президента Андрія Єрмака з молоддю, що спричинило появу версій про спробу влади врегулювати відносини з активною частиною суспільства, яка нещодавно висловила свою незгоду з деякими діями уряду.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію політтехнолога Олега Постернака, зокрема щодо того, чи може ініціатива про зниження вікового порогу бути пов'язаною зі спробою влади "позбутися" протестної молоді, відправивши її за кордон:
— Ні, це повний бред, я не думаю, що всі так думають. Дійсно, картонний майдан показав, що розраховувати на якусь групу активної креативної молоді влада точно не може. Але треба розуміти, що молодь дуже багатоманітна, бо є молодь, яка живе на периферії України, є молодь у великих містах, і за своїми побутовими інтересами і життєвими стратегіями це може бути різна молодь. Тому тут треба розширювати в контексті більш ширшого розуміння.
По-перше, мова ж йде не просто про підвищення до 22 років віку як права виїзду за межі України, але мова йде про збільшення стипендій до 8 тис. грн, мова йде про премії від президента України при складанні ЗНО на певну кількість балів. Тобто це системна ініціатива соціальна, і пов'язувати її виключно з якимось кон’юнктурними розрахунками доволі дивно насправді.
Єдине, що тут треба більш ширше дивитись. Картонний протест показав, що це доволі потенційно серйозний пласт виборців, які в майбутньому будуть ухвалювати рішення на виборчих дільницях. І працювати з молоддю для влади є принципова річ. З цим пов'язане і збільшення стипендій, премії обдарованої молоді при складанні ЗНО, ініціатива “Пакунок школяра” для молодих мам, ініціатива “Пакунок малюка” теж спрямована на мам. І навіть ініціатива про підвищення віку до 22 років — це також ініціатива, яка передусім знайде схвалення в матерів. Тобто мова йде про те, що це більш ширша стратегія, спрямована на роботу з певним кластером українського суспільства — молодими матерями і їхніми дітьми. Ну і зрозуміло, студентами, які отримують вищу освіту у вишах.
— А якщо буде масовий виїзд, то яка користь з них, якщо вони виїдуть, наприклад, на виборах?
— По-перше, багато хто міг виїхати, будучи вже зарахованим в іноземний вуз, вже після 18 років. Давайте відверто це скажемо. По-друге, цю ініціативу неправильно розуміти, що у влади начебто є розрахунок “хай би звідси повиїжджало якмога більше молодих людей”. Ну це просто нісенітниця.
По-перше, нічого поганого, критичного, страшного в тому, що молодь отримає ключову освіту за кордоном, немає. Так завжди було в прогресивних нормальних країнах, що багато хто шукав якоїсь нової освіти, якою не міг задовольнити свої освітні прагнення, наприклад, всередині держави. Величезна маса українців, і молодих українців, залишаються в Україні і отримують тут вищу освіту.
Єдине, що, звісно ж, пересторога батьків, які воліли б якмога швидше молодих хлопців відправити за межі України для уникнення мобілізації. Ця проблема, безумовно, є точно. І оця ініціатива, можливо, трошки зіб'є цей ажіотаж, бо, якщо чесно, 10-11 класи в багатьох навчальних закладах просто недоукомплектовані хлопцями, а 1-2 курси зараз після оцієї кампанії недоотримали, набір не виконаний. І президент змушений був підтримати ініціативу про так званий зимовий донабір у вищі навчальні заклади.
Тобто не шукайте розрахунків виключно політичних. Тут є ще і демографічні розрахунки і чисто соціальні розрахунки. Ну і, звісно, є політика, без неї нікуди.