Парламентські вибори у Молдові, що відбулися 28 вересня 2025 року, стали вирішальним етапом у боротьбі за геополітичний курс країни. Незважаючи на безпрецедентний тиск та значні фінансові вливання з боку Росії, спрямовані на підтримку проросійських партій, проєвропейська партія «Дія і Солідарність» (PAS) чинної президентки Маї Санду здобула переконливу перемогу, отримавши монобільшість у парламенті. Цей результат, який дозволяє сформувати уряд, що продовжуватиме курс на європейську інтеграцію, став позитивною новиною для України, яка є стратегічним партнером Молдови. Одночасно з цим, збереження крихкого електорального балансу в країні та питання Придністров'я залишаються ключовими викликами для нової молдовської влади.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати результати виборів в Молдові українського політолога, голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, щоб оцінити їхнє значення для України та для самої Молдови:
— Безумовно, результати виборів стали дещо несподіваними в позитивному сенсі, оскільки до голосування більш вірогідними виглядали тривожні сценарії — або перемога проросійських сил, або патова ситуація, коли ні проєвропейська партія, ні її опоненти не мали б більшості і виникло б зависання. Хоч це і не найгірший сценарій, тим не менш нинішній результат має важливе значення.
Ця перемога зберігає курс Молдови на європейську інтеграцію. Це, певною мірою — хоч і не прямо — збільшує шанси, що ми й надалі будемо рухатися з Молдовою у тандемі. Через наші проблеми з Угорщиною та через необхідність стимулювати Молдову, у ЄС думали над тим, щоб розпочати переговори про вступ Молдови раніше, ніж з нами, щоб уникнути ситуації, коли ми йшли б «паровозом» на всіх етапах євроінтеграції. Проте всім потрібно розуміти: ця перемога відбулася з мінімальною перевагою — баланс у суспільстві залишається близьким до 50:50, як це було й до 2014 року.
Як і під час президентських виборів минулого року та референдуму, тепер перемога стала результатом максимальної концентрації всіх проєвропейських сил, максимальної мобілізації прихильників євроінтеграції в Молдові та великої активності закордонних виборців. Цей завершальний акорд дав фінальну перемогу — отже розслаблятися не можна.
Урок, який має винести Майя Санду, — це необхідність ретельно продумати склад і програму нового уряду. Оновленій молдовській владі та новому уряду потрібні швидкі позитивні результати: більш активна боротьба з корупцією, помітні позитивні тенденції в економіці та соціальній сфері. Це критично важливо, оскільки ефективність виконавчої влади останнім часом була, м’яко кажучи, невисокою, і було багато провалів. І, як це робилось під час нинішньої виборчої кампанії й у минулому році, треба максимально зберегти посилений режим боротьби з проросійськими силами.
— А питання Придністров'я?
— Питання Придністров’я — це парадокс, який теж слід мати на увазі. Ми чуємо від гарячих голів: «все, треба брати під контроль Придністров’я» і т.д. Але наразі головний ризик полягає в тому, що Росія буде «продавати» Заходу (зокрема окремим політичним акторам) план реінтеграції Придністров’я з Молдовою. Якщо читати не псевдоекспертів, а серйозних аналітиків по Молдові — це не новина: найімовірніше, з’явиться оновлена версія відомого плану (свого часу пов’язаного з фігурою Дмитра Козака).
— Але не воєнним шляхом?
— Ні — який тут воєнний шлях? Нас підштовхують до воєнного вирішення наші, вибачте, дурні й гарячі голови, які кажуть: «давай разом з Молдовою швидко беремо під контроль Придністров’я». Немає зараз реальної військової загрози з боку Придністров’я. Головне — не допустити ротацій російських військ або посилення прямого військового зв’язку з Росією; якщо цього уникати, все може пройти відносно безболісно. Придністров’я само по собі рано чи пізно впаде в процесі змін, але питання — коли і на яких умовах це станеться.
Інша важлива річ: якщо все Придністров’я відразу голосуватиме як громадяни єдиної Молдови, то в нинішніх умовах це може гарантувати перевагу проросійських сил. Отже потрібна поступова, поетапна реінтеграція, де електоральна інтеграція має бути останнім етапом — бажано, коли Молдова вже буде в ЄС. Не треба поспішати: реінтеграція має бути спланована так, щоб поступово зменшувати російський вплив у процесі інтеграції. І в жодному разі не слід застосовувати військову силу.