Після чергової масованої ракетно-дронової атаки Росії в ніч на 10 жовтня 2025 року, енергетична система України знову опинилася під ударом. Ворог застосував понад 450 дронів та понад 30 ракет, завдавши серйозних пошкоджень об'єктам енергетичної та газової інфраструктури у низці областей. Зокрема, у Києві, Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Черкаській, Чернігівській, Харківській, Сумській, Полтавській та Одеській областях були вимушено запроваджені аварійні відключення світла. Хоча енергетикам вдалося оперативно повернути електроенергію значній частині споживачів у столиці та скасувати спеціальні графіки аварійних відключень у деяких регіонах, ситуація залишається складною, а ризик тривалих знеструмлень та кризових сценаріїв, подібних до зими 2022-2023 років, знову став реальністю.
Інтернет-видання From-UA звернулося до Олега Попенка, експерта у питаннях ЖКГ та енергетики, голови Спілки споживачів комунальних послуг України, з проханням прокоментувати нещодавні атаки та оцінити, наскільки ймовірна загроза блекауту в Києві та інших великих містах:
— Повного блекауту — тобто тотального відключення світла по всій території України з роз’єднанням системи на частини — навряд чи слід очікувати. Ми маємо можливості імпорту електроенергії, резерви генерації та системи синхронізації, які дають частковий захист від такого сценарію. Проте регіональні проблеми з постачанням електроенергії — втрата напруги, багатогодинні чи навіть багатоденні відключення в окремих районах — є цілком реалістичним сценарієм.
Як ми бачимо, вже зараз в Києві та у десяти областях України частково відсутнє електропостачання, і поки що немає точної інформації, коли буде стабільне відновлення. Така ситуація може повторюватися.
— Тобто ми повертаємося до сценарію 2023 року, коли були масштабні блекаути по 4-8 годин?
— Так, буде навіть гірше. Споживання зростає, інфраструктура вже зношена, тому відключення можуть тривати не просто 4–8 годин, а значно довше, особливо в осінньо-зимовий період. Приклад: у Шостці не було ні води, ні газу, ні електрики протягом п’яти діб через комплексні пошкодження. Тому ситуація в кожному регіоні буде індивідуальна.
Сьогодні, наприклад, у Запоріжжі через удари по газовій інфраструктурі вже введено обмеження на користування газом — подібні загрози можуть стосуватися й енергетики. Як видно, російська сторона дуже чітко вибирає цілі — якщо атаки продовжаться, відключення можуть бути масштабними.
— На що розрахунок? Це переважно психологічна атака чи політичний тиск?
— Насамперед це тиск на владу: кожне відключення створює негативне ставлення серед населення. По-друге, це може стимулювати нові хвилі внутрішніх переміщень чи міграцію в ЄС, що тисне і на європейські країни. Ідея може бути — змусити зовнішніх партнерів тиснути на українське керівництво з вимогами компромісів або поступок.
У нас значна частина населення не може дозволити собі енергонезалежні альтернативи: багато хто не має коштів на акумулятори, сонячні панелі тощо. Приблизно 70 % українців живуть на межі бідності — і в таких умовах сидіти «при свічках» у віддалених чи прифронтових регіонах — реальність, з якою можуть змушені будуть зіткнутися.
— А чи були проведені заходи із захисту об’єктів, щоб зменшити ризики?
— На жаль, в багатьох випадках — ні. ТЕЦ і ТЕС фізично не захищають, усе спирається на систему ППО. Об’єктам підстанцій та трансформаторним пунктам мали б надати хоча б базовий рівень захисту (1–2 рівень), але цього не зроблено або не завершено. Стосовно «Укренерго» та інфраструктурних ремонтів — інформація від тимчасової слідчої комісії свідчить: проєкти, на які витрачено мільярди, або не завершені, або виконані частково.
У 2023 році розпочали захист об’єктів, але досі багато об’єктів не укриті на 3 рівень, багато не завершили 2 рівень. Обіцянки завершити — у 2026 році. Але на сьогодні — ні «Укренерго», ні інфраструктура відновлення не демонструють належної підготовки.