Вчора у Флориді, на території маєтку Mar‑a‑Lago, відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента США Дональда Трампа з обговоренням зусиль щодо завершення війни з Росією. Обидва лідери повідомили про значний прогрес у переговорах і наближення до мирної угоди, але ключові питання, зокрема щодо статусу Донбасу, залишаються невирішеними. Дональд Трамп заявив, що близько 95% мирного плану узгоджено, але «дуже складні» пункти ще потребують узгодження, і сторони продовжують консультації з європейськими партнерами. Зеленський підкреслив значення гарантій безпеки для України, в тому числі на 15 років, при цьому зазначивши, що питання територій повинні вирішуватися за участю українського народу і можливого референдуму. Поки переговори тривають, бойові дії в Україні не припиняються, а позиції сторін щодо Донбасу істотно розходяться.
Інтернет-видання From-UA звернулося до українського політолога, голови «Українського інформаційно-аналітичного центру «Третій сектор» Андрія Золотарьова з проханням прокоментувати цю інформацію та оцінити вчорашні переговори: чи є зрушення з мертвої точки?
— Якщо щось і зрушило з мертвої точки, то ми цього поки не бачимо. Можливо, мир набагато ближче, ніж нам здається, оскільки переважна більшість оцінок вчорашніх переговорів — з порожнього в порожнє. На відміну від лютого, Володимира Зеленського не залишили без обіду: курячий бульйон, стейк з картоплею фрі, торт «Трамп» — тобто етикет був дотриманий.
По суті, у Зеленського тактичний виграш: він знову виграє час розмовами про референдум, хоча він з Конституцією дуже погано стикується. Досить поглянути на думку Андрія Магери — колишнього виконуючого обов'язки голови ЦВК, у якого експертна думка, і він каже, що це ні в які ворота. Але, тим не менш. Зеленський прекрасно розуміє, що це дає йому фору на кілька місяців, а значить, стратегічне завдання — «пересидіти» Трампа (у нього є консенсус з великою європейською трійкою) — вирішується.
При цьому зрозуміло, що Зеленський не згоден на виведення військ з Донбасу, і він про це публічно заявляє. Але це публічно, а що відбувалося за кадром, ми не знаємо — переговори були закритими. Я підозрюю, що ніякої мирної частини плану Зеленського з 20 пунктів там не звучало. А Трамп вів мову в рамках тих домовленостей, про які він домовлявся з Путіним в Анкориджі. Судячи з усього, це будуть базові рамки, в які буде загнана Україна.
Трамп ніде не згадав 20 пунктів мирного плану Зеленського, який той склав разом з європейцями. Ну, правда, він його і не висміяв: коли Зеленський говорив, Трамп міг би, звичайно, заперечити — мовляв, який мирний план? Тобто політес був дотриманий, явно Трамп не був налаштований на жорстку розмову. Але, як ми бачимо, напередодні візиту Зеленського одночасно відбулися дві речі, які можна тлумачити як те, що Київ будуть заганяти в ці рамки.
По-перше, це безпрецедентно потужний, концентрований ракетно-шахедний удар по енергетиці Києва та околиць. По-друге — підозри НАБУ найближчим людям з монобільшості, тим, які були пов'язані із Зеленським: Киселю та іншим фігурантам. Я не думаю, як каже Дубінський, що це ініціювали глобалісти. Мені здається, що саме тут сигнал пішов із США.
Тому і заяви Трампа про те, що він готовий приїхати до Києва підтримати рішення про виведення військ з Донбасу у Верховній Раді, мають під собою підґрунтя. Це у мене асоціюється з приїздом Трампа до Нетаньяху, коли він приїхав підтримати угоду щодо Гази, яка була так само вкрай непопулярною в ізраїльському суспільстві. Було багато критики, але, тим не менш, Трамп це продав. Можливо, про це і йдеться.
Тому я і кажу, що, можливо, мир набагато ближче, ніж нам здається, але поки війна триває. Переговори будуть тривати, а війна буде продовжуватися, будуть гинути люди, буде далі руйнуватися енергетика. І, на жаль, мрії про те, що під Новий рік або Різдво нам піднесуть припинення війни, не реалізувалися. Позиції Трампа і Путіна, на жаль для нас, набагато ближчі, ніж це здається. Хоча б те, що Трамп заговорив про те, що перемир'я для референдуму — це не рішення, оскільки війна може поновитися. Це те, про що слово в слово говорить речник Кремля.
— Вчора після переговорів з'явилася новина, що Валерій Залужний повертається до Києва. Це не пов'язано одне з іншим? З'явилася інформація, що йому нібито була запропонована посада глави Офісу Президента, але він відмовився.
— Так, ходили такі чутки. Це пропозиція, як для мушкетера: занадто багато для Атоса і занадто мало для графа де Ла Фера. Коли маячить перспектива отримати гетьманську булаву, чи варто погоджуватися і палити свій рейтинг посадою прем'єра або глави ОП? Так, ходять такі чутки, вони поки не підтверджені, і я не думаю, що в березні або квітні будуть вибори.
Власне, вже почалася така гра навколо Залужного. З одного боку, ми бачимо явне вкидання рейтингів — це така формуюча соціологія, яка показує, хто лідер. Це говорить про те, що в ньому бачать потенційного конкурента, і про всяк випадок йому з Домініканою допомогли зіпсувати репутацію. Судячи з усього, Залужний «посидів на доріжку» послом у Великій Британії і, схоже, йде на президентські вибори. Але Залужний — це явно не клієнт американців, він не той, хто їм подобається. Для США набагато ближчим був би Буданов або Федоров. Залужний — це протеже британців. Найближчим часом побачимо, як все розгорнеться.