Останніми днями тема мобілізації знову опинилася в центрі суспільної уваги. Полтавська міська рада ухвалила рішення про посилення контролю за військовим обліком та активізацію розшуку осіб, які ухиляються від виконання мобілізаційних вимог. Згідно з цим рішенням, порушників планують виявляти під час звернень до ЦНАПів, органів влади та інших установ із подальшим доставленням до територіальних центрів комплектування. Крім того, у місті мають створити спеціальну комісію, яка перевірятиме дотримання правил військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях. Водночас у Верховній Раді активно обговорюють законопроєкт, який передбачає скасування відстрочки для абітурієнтів та студентів, що розпочали навчання після досягнення 25-річного віку. Ці заходи свідчать про суттєве «закручування гайок» у мобілізаційних процесах на тлі складної ситуації на лінії зіткнення.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати посилення мобілізаційних заходів та законодавчі ініціативи щодо скасування відстрочок військового експерта, полковника запасу ГШ ЗСУ Олега Жданова:
- На фронті - катастрофа з особовим складом, його реально не вистачає, і саме тому доводиться посилювати мобілізаційні заходи. Але при цьому, як ми бачимо, влада не хоче відправляти на фронт силові структури. У нас Національна гвардія фактично сидить у тилу. Так, вони сформували три бригади, і ці бригади воюють, але основна маса Нацгвардії у війні не задіяна. Подивіться, які броньовані автомобілі їздять по Києву з мигалками Нацгвардії. А на фронті з бронетехнікою ситуація далеко не така гарна.
А що у нас із силовиками загалом — поліція, МВС? Там шалені цифри, сотні тисяч співробітників. Що вони всі роблять? Ми займаємо перше місце в Європі за кількістю поліцейських на 100 тисяч населення, ми просто б’ємо всі європейські рекорди.
- А як ви думаєте, чому влада не хоче відправляти силовиків?
- А хто тоді буде захищати саму владу? Ви ж бачите, що вже у верхніх ешелонах з’являються формулювання про те, що, мовляв, доведеться приймати непопулярні або дуже важкі рішення. Вже звучать заяви, що Зеленський хоче їхати до Трампа домовлятися про відведення військ з Донбасу, наче це якась зона вільної торгівлі зі США. Під чим це має бути? Під наглядом російської поліції та Росгвардії? Абсолютно незрозуміло.
Саме тому влада і не хоче відправляти силовиків на фронт. А де тоді шукати людей? Треба шукати мобілізаційний ресурс, треба посилювати мобілізаційні заходи — от вони це й роблять.
- Ви сказали, що на фронті біда. А як же мільйон дронів, технологічна війна — це себе не виправдовує? Все одно піхота за старим зразком має бути?
- Розумієте, єдиний спосіб зберегти піхоту — це замість піхотинця поставити робота. Але і тут потрібен оператор, який цим роботом буде керувати. Подивіться, що роблять росіяни, і подивіться, що робимо ми — ми діємо однаково. Ми вираховуємо місця розташування дронів і знищуємо їх. Не потрібно ганятися за кожним дроном, потрібно знищувати оператора.
Але, як не крути, з часів Стародавнього Риму ніхто не придумав іншого способу ведення війни. Поки сапог чи сандалія солдата не стануть на землю, ця земля не вважається ані захопленою, ані звільненою — залежно від того, хто воює. Піхоту ніхто і ніколи не замінить. Це все одно живі люди.
Навіть ті самі наземні роботи. У нас є приклади, коли наземний робот півтора місяця утримував позицію. Але ж хтось ним керував, хтось міняв акумулятори, хтось перезаряджав боєкомплект. На одного такого робота потрібно щонайменше три людини обслуги. А цих людей теж треба десь взяти.
- А що зараз відбувається з російською піхотою? Ми вже бачили і африканців, і корейців, кого там тільки немає. А росіяни взагалі там лишилися? Чи у них насправді все добре з піхотою?
- У них ситуація стала ще гіршою, ніж у нас, у тому сенсі, що росіяни воювати вже не хочуть. Малі народи, до речі, ті ж самі буряти, вже відкрито ставлять питання: «А чому?». У них рекордні втрати, вони займають перше місце в Росії за кількістю загиблих, і чоловічого населення там фактично вже не залишилося.
Етнічних росіян, за різними оцінками, воює близько 4% від загальної кількості, а решта — це саме представники малих народів. Але, на жаль, зараз Росія знайшла нове джерело поповнення. У 2023–2024 роках вони розгорнули вербувальні пункти на території 21 країни. Наскільки я пам’ятаю, навіть був відкритий перелік, наша розвідка про це повідомляла: у 21 країні працюють рекрутингові пункти РФ.
І, на жаль, ці пункти вже починають давати результат. Вони реально працюють, і ми це бачимо безпосередньо на лінії фронту. Отака ситуація. Згадайте всі ті скандали зі Шрі-Ланкою, Індією. Я так розумію, що Росія вирішила ці питання або через дипломатичні канали, або через спецслужби, а можливо, просто занесли черговий чемодан грошей — і на це закрили очі.
От, наприклад, громадянин Уганди, який здався нам у полон, здається, на Покровському напрямку. Він сам вийшов, бо просто замерз у полі. Він розповів, що наймався їхати працювати касиром у супермаркет, а після приїзду до Росії опинився у військкоматі. Я не думаю, що до нього застосовували серйозну силу. Скоріше за все, він просто розповідає таку легенду, розуміючи, що за участь у бойових діях може настати кримінальна відповідальність. Але факт залишається фактом: людина їхала працювати касиром у супермаркет, а опинилася штурмовиком на полі бою