газопоршнева установка
11.02.2026 18:21
Читать на русском

Олег Попенко. Ми досі не підключили обладнання, отримане ще у 2023 році — хто відповість за енергетичний провал?

Енергетична система України продовжує перебувати під постійним тиском через наслідки масованих обстрілів та значний дефіцит потужності. Уряд активно залучає міжнародну допомогу для підтримки критичної інфраструктури в умовах зимових викликів. Нещодавно Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про прибуття чергової партії з 500 потужних генераторів від країн-партнерів, що має посилити стійкість соціальних об’єктів. Водночас питання відновлення повноцінної генерації та переходу до децентралізованої енергосистеми залишається дискусійним через бюрократичні та фінансові перепони. Актуальним залишається і прогноз щодо тривалості відключень у найближчі місяці.

Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати дану інформацію експерта у питаннях ЖКГ та енергетики, голову Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка. Наше перше питання стосувалося того, наскільки поставка 500 потужних генераторів, про які заявив очільник уряду, зможе реально виправити ситуацію в енергосистемі:

— Генератори ніяким шляхом не вплинуть на те, що у нас не вистачає світла. Генератор — це резервне джерело живлення, яке встановлюється на випадок відключення електроенергії загалом або аварійних відключень. Тобто генератори потрібні для того, щоб подавати електроенергію на випадок її відсутності в мережі. Це не є додатковою генерацією, яка виробляє електроенергію в принципі.

Так само і з газопоршневими установками (ГПУ), тому що газопоршнева установка — вона також резервне джерело живлення. Вона встановлюється або вже в котельнях, тому що вона працює на газу, або вона виробляє електроенергію для котельних на випадок відсутності живлення в мережі. Нам їх дійсно потрібно багато ставити, бо їх потрібно встановлювати не тільки в котельнях; мова йде не тільки про водоканали, а й про лікарні, школи, дитсадочки, багатоквартирні житлові будинки, які залежать виключно від електроенергії. Туди теж треба провести мобільний генератор, і він також буде працювати. Тому є величезна кількість об'єктів, куди їх потрібно поставити.

Яка надалі перспектива того, що ситуація з електроенергією та опаленням виправиться?

— Ситуація з електроенергією буде потрошку покращуватися у зв'язку з погодними умовами, тобто підвищення температури буде напряму впливати на те, скільки додасться часу в обмеженнях відключень. Але принципово ситуація покращиться тільки в середині березня, коли запрацюють масово сонячні електростанції. Це приведе до того, що в мережі вже буде більше електроенергії, і це напряму вплине на графіки відключень.

В Китаї розроблені альтернативні види електростанцій, їх вистачає на дуже довгий час, і вони генерують самі електроенергію. Обслуговування їх не коштує дуже дорого. Чи можуть щось придумати наші енергетики, щоб захистити себе і розробити щось альтернативне, зважаючи на війну?

— Те, що показують в Китаї, це поки що не працює як мас-маркет, тобто воно не працює в серії. Це вони розробили проєкт, який теоретично може бути запущений і масштабований. Нам потрібні масштабовані прості варіанти, які ми можемо запустити в короткий проміжок часу для того, щоб забезпечити електроенергією. Таких масштабованих варіантів дуже мало. До того ж у нас йде війна, і це також напряму впливає на наші можливості.

Йшла мова про децентралізацію генерації, багато про неї говорили останні кілька років. Як на мене, це все красива картинка, але вона не має ніякого відношення до реальності. Тому що для того, щоб створити децентралізовану генерацію електроенергії, потрібно знайти місце, підключитись, щоб все це запрацювало. А ми не можемо реалізувати навіть звичайні проєкти. Нам USAID передали 92 установки ще 2023 року, вже 2026-й — так от половина цих установок до цих пір не підключена і не встановлена.

Чому так відбувається? Немає бажання, фінансів, сил — чого саме не вистачає?

— Все відразу. Ці установки передали в Полтаву, Полтава звітувала, що тільки одну установку закінчили в кінці минулого року, а їх три чи чотири передали. А що це, небажання? Ну, починаємо з того, що не вистачає грошей у облкомуненерго, у них величезні проблеми. У них стоїть дилема, куди витратити гроші: на заміну мереж чи на встановлення цих газопоршневих установок, які є резервним джерелом живлення?

Хоча, з іншого боку, ми дивимось на практику в Старокостянтинові, де у 2023 році вже установили ці котельні, і вже взимку 2023-2024 року вони працювали. Всі газопоршневі установки вони встановили і створили навіть загальну мережу, де закольцували генерацію електроенергії від ГПУшок, і вона вже працювала. Тобто при бажанні можна зробити.

Але показова історія була під Києвом, коли виділили ці установки. Сесія проголосувала за те, щоб передати ці установки одному комунальному підприємству (КП), виділили кошти іншому КП, а землю і місце для встановлення цих газопоршневих установок виділили третьому КП. Оце показовий фактор нашої української реальності. Між собою ці три комунальні підприємства не можуть вирішити питання, тому що гроші, які тобі виділили, ти не можеш передати іншому підприємству без сесії, без казначейства — там цілий ряд факторів. Тому несистемність, неорганізованість, безконтрольність, і небажання, і відсутність грошей — оце все разом впливає на те, що у нас половина цих газопоршневих установок досі не встановлена.