Напередодні четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення внутрішньополітична ситуація в Україні загострилася через резонансні заяви колишнього Головнокомандувача ЗСУ, а нині посла у Великій Британії Валерія Залужного. У своєму нещодавньому інтерв’ю він вперше відкрито розкритикував політичне керівництво країни, що багато хто розцінив як фактичне оголошення про початок його самостійної політичної кар'єри. Ці заяви пролунали на тлі болючих спогадів про контрнаступ 2023 року та дискусій щодо відповідальності за його результати. Експертне середовище та суспільство активно обговорюють, чи означає цей крок остаточний розрив між президентом та генералом.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю ситуацію голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, запитавши його, чому Валерій Залужний обрав саме цей момент для «нападу» на Володимира Зеленського.
— Я думаю, що це фактично розставання з нинішнім статусом, тому що після таких заяв, на мій погляд, він уже не зможе виконувати обов'язки посла України у Великій Британії. Тому це лише питання часу і форми, як саме він піде з посади: або сам за власним бажанням, або його змінять. Посол України, як і посол будь-якої іншої держави, не може дозволити собі критикувати керівництво власної країни, а це, власне, відбулося.
Чутки про те, що він хоче залишити посаду, ширилися ще в грудні, тож рано чи пізно це мало статися. Можна сказати, що це його політичний Рубікон і, скоріш за все, прелюдія до приходу Валерія Залужного у публічну політику.
Чому саме зараз? Тут точну відповідь знає тільки сам Валерій Федорович. Я припускаю, що вони планували щось подібне заздалегідь, і зараз вирішили приурочити це до 4-ї річниці російського повномасштабного вторгнення. Звісно, це просто інтерв'ю, але вони свідомо вирішували: коли, як і через кого можна буде озвучити такі тези. Можливо, були й інші приводи. Можливо, у Залужного були побоювання або йому хтось повідомив (причому ми не знаємо, наскільки достовірною була ця інформація), що проти нього готують дискредитаційну інформаційну кампанію. У такому разі він міг вирішити зіграти на випередження.
Ми бачимо, що тема контрнаступу 2023 року є дуже болючою для Залужного. Він кілька разів торкався цієї теми, мабуть, побоюючись, що його можуть звинуватити у невдачах і використовувати це як основний аргумент для критики. Тому він обрав тактику активного захисту. Але так, це очевидний політичний розрив із Зеленським. Відповідно, далі ми, скоріш за все, побачимо його в публічній політиці вже як опозиційного діяча — не як потенційну, а як реальну альтернативу Зеленському та потенційного кандидата у президенти, який готуватиметься до майбутніх виборів. Інша річ — чи не занадто рано це зроблено? Оце питання залишається відкритим.
— Залужний звинуватив політичне керівництво країни у провалі контрнаступу у 2023 році. Чи вплине це якось на репутацію Зеленського і його команди серед наших європейських союзників?
— Ні, слухайте, європейці не такі дурні. Єдина справедлива критика у цьому контексті — це те, що стосується розпорошення сил під час контрнаступу. Але ця критика лунала ще у 2023 та 2024 роках. Багато хто про це говорив, зокрема і на Заході, так що це не є новиною.
Щодо звинувачень у нестачі ресурсів — ну, а від кого ми ці ресурси отримували? Від наших західних партнерів. Головна проблема, і це багато хто розуміє, полягала в тому, що був повністю відсутній фактор несподіванки. Про цей контрнаступ "трубили" пів року. За цей час росіяни встигли побудувати "лінію Суровікіна" і ґрунтовно підготуватися. Тому помилка була не стільки в нестачі ресурсів чи в тому, що Залужному чогось не дали — дали те, що було в наявності, взяти щось інше просто не було можливості.
А от те, що наступ готували пів року, узгоджуючи деталі, зокрема і з партнерами, і робили це публічно — оце і була фатальна помилка. Відсутність неочікуваності стала ключовою проблемою. Я думаю, коли згодом будуть з'ясовувати, хто винен — Залужний чи Зеленський, то відповідь буде невтішною: це була спільна проблема. І надто довга підготовка, і брак ресурсів зіграли свою роль. Скажімо прямо: коли наступ обговорюють публічно протягом шести місяців, він не може бути успішним апріорі.