На тлі повномасштабної війни Росії проти України дедалі частіше виникають інформаційні приводи, пов’язані з можливим розширенням географії конфлікту. Останніми днями представники Кремля, зокрема прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, виступили із заявами про нібито використання повітряного простору країн Балтії для атак українських безпілотників по території Росії. У Москві пригрозили “вжити заходів”, що викликало нову хвилю дискусій щодо ризиків ескалації та потенційного відкриття другого фронту. Водночас країни Балтії залишаються одними з найбільш активних союзників України, послідовно підтримуючи санкційний тиск на РФ та військову допомогу Києву. На цьому фоні зростає увага до ролі НАТО та його готовності реагувати на можливі інциденти в регіоні.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати ці заяви українського політолога, директора Українського інституту політики Руслана Бортніка. Ми з’ясовували, наскільки реальним є відкриття другого фронту РФ, чи можливі провокації і чи можна говорити про загрозу Третьої світової війни:
— Я думаю, що такого суттєвого ризику зараз немає, але звинувачення з російського боку говорять про те, що територія балтійських країн може стати зоною гібридного протистояння — такою, якою є сьогодні Білорусь. Українська сторона, нагадаю, кілька місяців тому вирішувала питання станцій наведення дронів, які працювали на тій території. Як воно вирішене достеменно невідомо, ніхто не стверджує, але кажуть, що невідомі дрони знайшли ці станції і вирішили це питання.
Я думаю, що Росія таким чином, такими своїми заявами в якійсь мірі легітимізує певні дії, певні якісь точкові удари, чи посилення своєї розвідки, чи військового тиску над територією країн Балтії. Вона намагається примусити їх відмовитися від співпраці з Україною. Я не про співпрацю в плані дронів — я не знаю, чи вона мала місце, чи був заліт з їхньої території, чи не був, це невідомо нам сьогодні. Але загалом це робиться для того, щоб ці країни перестали надавати і політичну допомогу Україні. Тому що, незважаючи на те, що вони маленькі і не дуже ресурсні, вони дуже агресивні і активні політично. Країни Балтії часто є «криголамами», які розпочинають пакети санкцій та якісь нові речі, що ускладнюють Росії життя.
Ми розуміємо, що країни Балтії — це точка вразливості для держав Північної Європи і Північно-Західної Європи, починаючи від Фінляндії і закінчуючи Німеччиною та Британією. Це їхня відповідальність: німецька бригада знаходиться на території країн Балтії сьогодні, і тому це спроба тиснути безпосередньо на них. Я не думаю, що це наблизить нас до Третьої світової. Також я не вважаю, що найближчим часом можливе наземне вторгнення РФ на їхню територію, але якісь точкові удари, чи посилення авіаційного спостереження, чи ще якісь такі речі не можна виключати.
— Як у цій ситуації буде діяти НАТО? Чи буде воно так само бездіяльним, як у попередніх випадках, коли безпілотники залітали на територію Польщі та інших країн? Чи все знову обмежиться лише «занепокоєнням» та хвилюванням?
— НАТО ще менше готове вступати у війну з Росією, ніж це було рік тому, особливо на фоні розладу зі США. Ми пам'ятаємо, як російські дрони залітали на територію Польщі (це вже доведені факти), свого часу — Румунії, і завжди це була така «м'яка» реакція: звинувачення Росії, але без конкретних дій.
Крім того, навіть щодо останніх зальотів дронів, зверніть увагу, як Фінляндія та інші країни говорили, що це українські дрони. А могли ж назвати їх російськими — нічого не перешкоджає, вони дуже схожі між собою. Але те, що робляться такого роду політичні заяви, говорить про те, що НАТО буде обмежуватись до останнього лише політичними заявами, політичними реакціями, можливо, якимись санкційними режимами. Військове втручання можливе лише у разі повноцінного наземного військового наступу Росії з визнанням цього факту з боку РФ на територію країн Балтії чи інших членів Альянсу.