Останніми днями світова спільнота спостерігає за різкою зміною курсу в американській зовнішній політиці після гучних погроз Дональда Трампа на адресу Ірану. Після заяв про настання «дня Х» та обіцянок масштабного конфлікту, ситуація несподівано перейшла у площину дипломатичного врегулювання за посередництва Пакистану. Для України цей контекст є критичним, адже увага світових лідерів розпорошується, а паралельно посилюється тиск щодо початку переговорів із Росією. Експерти вказують на те, що подібна нестабільність у заявах Білого дому може свідчити про невірну оцінку реальних можливостей США на міжнародній арені.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати дану інформацію політтехнолога, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Балу. Наше питання стосувалось того, що стоїть за різкими заявами Трампа, чому ситуація так швидко охолола та як ці коливання впливають на глобальну геополітику:
— Я б насправді не перебільшував і не говорив, що від заяв Трампа залежить геополітична ситуація у світі. Так, США — це найсильніша і економічно, і військово країна, вона, безумовно, має геополітичний вплив, але вплив цей не є абсолютним. І якраз ця ситуація, коли фактично Трамп «відіграв назад», демонструє, як він сам себе і США завів у глухий кут такими заявами, а потім сам з нього такими діями і вийшов.
Навіть американська преса пише, чи це тактична перемога, чи це надовго, чи це просто перепочинок. Трамп заявляє, що все, США перемогли. Іран говорить, що він переміг. Тому ця ситуація просто демонструє, на мою думку, нездатність і неспроможність президента США реально оцінювати ситуацію у світі. Бо, за великим рахунком, жодної цілі (якщо вони взагалі у нього якісь були) у цій війні США не досягнули.
Режим який був, такий і залишився; Корпус вартових який був, такий і залишився. Так, повбивали багато керівників, зокрема й військових, але на їхнє місце прийшли молодші, вони будуть жити довше, і вони, можливо, ще гірші для США і Ізраїлю, ніж ті, що були. Можливо і таке, бо вони своїми діями фактично омолодили зараз керівництво в Ірані, як би цинічно це не звучало. Тому, з моєї точки зору, ця ситуація демонструє, що насправді Трамп переоцінив і свої можливості, і можливості США.
— Що далі відбуватиметься з війною проти Ірану і, відповідно, з ситуацією в Україні? Чи можна вважати ці процеси взаємопов’язаними?
— Вони в будь-якому випадку взаємопов'язані, тому що Іран підтримує Росію у війні проти України. Тому це так, і увага тепер більше була прикута до Ірану, а не до України. А ще вони пов'язані саме тим, як відбувається переговорний процес, бо в нас чомусь ставлять воза попереду коня. Тобто йде війна, і водночас ведуться якісь перемовини. Хоча для того, щоб почати перемовини (як це і має працювати завжди), спочатку мають зупинити вогонь, тобто встановити перемир'я, і тільки тоді можливі якісь конструктивні розмови.
Сьогодні зранку керівництво Ірану вже заявило, що перемовини почнуться в п'ятницю в Ісламабаді, в Пакистані, бо саме Пакистан був головним посередником у цій ситуації. Тому тут також є зв'язок. А на нас наразі тиснуть, щоб ми фактично нібито вели якісь перемовини. Війна продовжується, а мова йде про тиск, щоб піти на умови Путіна, погодитися з ним. Фактично — капітуляція. Це також нас пов'язує. Напевно, для всіх вже має бути очевидним: усе, що відбувається стосовно переговорного процесу про припинення війни в Україні, насправді є несерйозним. Я б так це сказав м'яко.
— А коли такий період невизначеності закінчиться? Це залежить виключно від Трампа?
— Це ніхто не знає. Можна говорити все що завгодно, бо ніхто не знав, що Трамп зробить таку заяву, і ніхто не знав, що він потім «відіграє назад». Більше того, в Ізраїлі ситуація з цього приводу досить непроста. Вони ж відмовились припиняти свої бойові дії у Лівані.
Я так розумію, що з Ізраїлем ніхто не радився, Трамп одноосібно прийняв рішення. Лідер ізраїльської опозиції Яїр Лапід взагалі заявив, що це найгірша подія в історії Ізраїлю, оскільки ніякої цілі ніхто не досягнув. Армія зробила все, що потрібно, народ об'єднався, а Нетаньягу стратегічно програв. Лапід так і написав, що ніхто не консультувався з Ізраїлем для прийняття такого рішення, яке безпосередньо стосується національної безпеки країни.