Упродовж останніх тижнів у публічному просторі знову загострилася дискусія щодо реального стану справ на фронті. На тлі багатьох заяв про нібито “перелом” у війні та ослаблення Росії, яку загнали в "глухий кут", звучать більш стримані оцінки від українських політиків і військових експертів. Зокрема, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба попередив, що підстав говорити про перелом немає, а країна може знову зіткнутися з викликами проходження зимового періоду. Водночас ситуація на окремих напрямках фронту залишається напруженою, а бойові дії поступово переходять у фазу виснаження ресурсів і логістики. Експерти наголошують: попри певні тактичні успіхи, стратегічна картина залишається складною і неоднозначною.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати ці оцінки військового експерта, полковника запасу Генерального штабу ЗСУ Олега Жданова, зокрема — чи справді можна говорити про перелом у війні та чого очікувати найближчим часом:
— Я вам скажу, що зараз дуже складний момент. Ніякого переломного моменту немає, нам ще йти і йти до нього. На полі бою зараз дійсно важко, адже проблема з нестачею піхоти нікуди не зникла. Як наші бойові порядки були малочисельними, так вони, на жаль, і залишаються. Понад те, проблема інфільтрації російських окупантів через наші бойові порядки теж нікуди не поділася.
Подивіться на Костянтинівку і на карту фронту: ми тримаємо лінію бойового зіткнення за розв'язкою на Костянтинівку, тобто глибоко в російській операційній зоні, а в самому місті вже йдуть бої, тому що туди просочилися російські солдати. Дружківка також уже готується до вуличних боїв — комунальні та соціальні служби потроху виводяться з міста. На Добропільському та Покровському напрямках ситуація аналогічно важка. Подивіться, як за останній тиждень росіяни активізували Лиманський і Слов'янський напрямки. На Південно-Слобожанському напрямку вони серйозно активізували плацдарм у районі Вовчанська, рвуться на Великий Бурлук і намагаються перейти річку Вовча (Вовчанку). Точніше, піхотою вони її вже перейшли і тепер намагаються зводити мостові переправи, щоб перекинути туди важку техніку. Поки що ми справляємося.
У нас є кілька позитивних моментів:
По-перше, за весну 2026 року нам вдалося суттєво уповільнити просування російських військ углиб нашої території. Немає вже таких шалених темпів наступу у російських окупантів, які ми спостерігали восени 2025 року.
По-друге, на більшості оперативних напрямків ми завоювали перевагу в малому небі. У великому повітрі — ні, вони нас душать, ми досі не можемо підняти голови. А от у малому небі завдяки дронам ми вибороли пріоритет і зараз намагаємося переломити ситуацію на свою користь. Але це дається дуже важко. Знову ж таки, позначаються проблеми з особовим складом — бракує операторів БПЛА, щоб утримувати в повітрі велику кількість безпілотників одночасно.
Третій позитивний момент, який я хотів би відзначити, — це перевага у так званому «мідл-страйку» (middle strike). На сьогодні ми контролюємо сухопутний коридор до Криму — не на всі 100%, але десь на 50–60% контроль за нами. Ми знижуємо інтенсивність постачання для російської логістики. Цим кроком ми перевели війну в зовсім іншу стадію і нав'язали росіянам свою ініціативу: на безпосередній лінії фронту — позиційну війну за рахунок зменшення темпів їхнього просування, а в оперативній зоні до 150 км — війну логістики. Зараз триває фактично новий етап — саме війна логістик. Питання в тому, чия логістика витримає, виявиться хитрішою, ефективнішою і зможе безперебійно забезпечувати війська в таких жорстких умовах. Адже росіяни теж нарощують зусилля, і їхній спецпідрозділ «Рубікон» активно працює по наших тилах і лініях постачання.
— А що буде з Кримом? Ми повністю перекрили їм логістику?
— Тут теж не варто перебільшувати щодо «повністю», оскільки поромна переправа все ще працює, хоч і в обмеженому режимі. До речі, в Тамані зараз стоїть величезна купа ворожих бензовозів в очікуванні переправи. Я, чесно кажучи, не знаю, чому наші безпілотники досі не прилетіли по цих парковках. Тобто ми перекрили логістику лише частково. Але ми вже створили дефіцит пального, і зараз на самому півострові починає виникати ще й продовольчий дефіцит. Спрацював ефект доміно: паливна криза (вже «завдяки» самим росіянам) перекинулася на Краснодарський край та Ростовську область РФ. Там уже запроваджують талони та QR-коди на пальне. Це також можна віднести до нашого успіху, але цей успіх перебуває на самому початковому етапі.
Тому говорити, що ми повністю заблокували Крим, ще зарано. Нагадаю, у нас є п'ять мостів, які ведуть до Криму: два Чонгарських, Перекопський, Керченський і десь у районі Арабатської стрілки є маленький місток, по якому в реверсному режимі можна пускати фури. А ми поки що блокували тільки Чонгарські мости — один розвалили, але старий міст продовжує працювати.
У нас у суспільстві часто виникає ейфорія, ми хочемо отримати все й одразу в повному обсязі. На жаль, так не буває. Крим ми блокувати почали, і дай боже, щоб ми витримали цей темп. Думаю, наприкінці літа ми зможемо спостерігати там шалений дефіцит всього, причому не лише в Криму, а й на півдні РФ. Але для цього потрібно далі валити мости. Треба блокувати дорогу через Армянськ, треба остаточно блокувати Керченський міст. І обов'язково треба брати під вогневий контроль усі аеродроми, тому що коли виникне критичний дефіцит, я не сумніваюся, що росіяни піднімуть військово-транспортну авіацію і почнуть возити забезпечення літаками «Іл».
— А що буде робити Росія у відповідь? До чого нам готуватися?
— Нам потрібно готуватися до дзеркальної війни логістик. Скажу вам, що навіть за тієї мінімальної кількості дронів, яку вони зараз застосовують на деяких ділянках, вони намагаються вибивати нашу залізницю та склади. Ви ж самі бачите: кожного дня читаєш новини з Житомирської, Сумської та Рівненської областей — то там залізничний вокзал розбомбили, то в іншому місці завдали удару. Є ключові вузлові станції, де через обстріли не залишилося жодного маневрового тепловоза. Ворог теж працює системно.
А що стосується складів, то під ударом логістичні центри цивільних компаній — «Нова пошта», АТБ, «Укрпошта». Війна логістик уже набула стратегічного значення. Ми своїми ударами вже до Чебоксар дісталися, а вони фактично дісталися до наших центральних регіонів. Поки що до західних областей долітає не так сильно, але до центральних — абсолютно точно.
Тому в цій ситуації потрібно трохи видихнути, заспокоїтися і продовжувати працювати далі. І ще не забувайте, чим Керченський міст дуже важливий. Там же не просто міст, там же в тілі моста лежать електричні кабелі, енергетичний міст. І там же йдуть труби, там є і подача води в Крим, і подача палива, там паливопровід стоїть. Це стратегічний об'єкт. Я не знаю, чого, але поки що ми чекаємо.