З понеділка, 13 травня, на архіпелаг Шпіцберген прибула делегація НАТО - близько 40 політиків із 20 країн-членів Альянсу. Це представники двох цивільних комітетів: з питань демократії та безпеки, а також з науки і технологій. Вони не входять до військової структури НАТО, але все одно викликали бурхливу реакцію у Кремля, повідомляє NTB.
Групу очолив норвезький політик Тронд Геллелан. Делегація пробуде на архіпелазі до середи, зустрінеться з місцевим керівництвом і службами безпеки. Мета візиту - наголосити на стратегічному значенні регіону, розташованого в арктичній зоні і формально відкритого для громадян різних країн за Шпіцбергенським договором 1920 року.
Геллелан пояснив, що важливо, щоб союзники розуміли "особливе значення Шпіцбергена". Востаннє делегація Альянсу відвідувала архіпелаг 2017 року - тоді це викликало різке роздратування Москви. Цього разу реакція була аналогічною: російське посольство в Осло вже заявило, що візит "викликає занепокоєння" і нібито підтверджує, що НАТО хоче втягнути Шпіцберген у свої військові плани.
Формально жодного солдата НАТО на архіпелазі немає, але Росія традиційно сприймає будь-яку згадку Арктики в контексті Альянсу як загрозу. З огляду на те, що регіон багатий на ресурси і має стратегічне значення, візит навіть цивільної місії НАТО Москва сприймає як натиснення на свою "сферу інтересів".
Довідка
Шпіцбергенський трактат був підписаний 9 лютого 1920 року в Парижі між кількома країнами про статус архіпелагу. Угода надає Норвегії суверенітет над Шпіцбергеном, але також накладає обмеження на його використання в певних військових цілях.
У 2022 році влада Норвегії на підставі санкцій не видала дозвіл російській гірничодобувній компанії "Арктикуголь" перевезти товари на Шпіцберген через материкову частину країни.