10 травня 2025 року стало знаковою датою для Києва: до столиці України прибули канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Їхній спільний візит, як зазначає Le Monde, перетворився на потужний символ оновленої європейської підтримки України. Хоча їхня спроба чинити тиск на російського лідера Володимира Путіна - шляхом пред'явлення ультиматуму про припинення вогню із загрозою нових санкцій - не принесла негайного результату, сам факт появи цієї групи в обложеному Києві зміцнив альянс між ключовими західними державами.
Набагато важливішим за одномоментну невдачу виявилося народження нового формату співпраці - так званої "четвірки", ініційованої Парижем і Лондоном.
Ця нова конфігурація, що виникла в умовах затяжного конфлікту, переслідує відразу кілька стратегічних цілей. Пряма підтримка Києва залишається пріоритетом, але "четвірка" покликана стати і мотором для вироблення єдиної європейської позиції в складних переговорах зі США і НАТО. Формат також дає змогу посилити роль Польщі - критично важливого гравця на східному фланзі Європи, що несе основний тягар допомоги сусідові.
Не менш значущим є і відновлення робочих зв'язків із Великою Британією після її виходу з ЄС: Лондон, зберігаючи глобальний вплив, знову активно включається в координацію європейської безпеки через цей канал. Наступною важливою віхою для "четвірки" стане саміт НАТО в Гаазі наприкінці червня, де доля України буде центральною темою. Європейським лідерам належить знайти тонкий баланс: з одного боку, вони не можуть ігнорувати тривалу залежність від американської військової могутності, а з іншого - повинні готуватися до захисту власних інтересів, особливо якщо курс Дональда Трампа в разі його повернення до Білого дому справді зміститься в бік поступок Кремлю.
Однак шлях "четвірки" до ефективної координації не буде простим. Кожен із лідерів несе на собі тягар внутрішніх політичних викликів. Еммануель Макрон у Франції змушений діяти без надійної парламентської більшості, що обмежує його свободу маневру.
Новий британський прем'єр Кір Стармер уже стикається зі зростаючим тиском з боку ультраправих сил, які критикують витрати на підтримку України.
У Польщі Дональд Туск, незважаючи на очолюваний ним уряд, змушений співіснувати з опозиційною партією "Право і справедливість", яка зберігає контроль над президентським постом і може блокувати ініціативи.
Навіть у Німеччині коаліція Фрідріха Мерца не виглядає абсолютно стабільною на тлі суспільних дебатів про масштаби допомоги.
Саме на цьому тлі, як резюмує Le Monde, Європа, можливо, стоїть перед неминучістю: якщо Вашингтон дійсно почне відходити від активної ролі в українському врегулюванні, старим континентам доведеться взяти на себе безпрецедентну частку відповідальності за безпеку і майбутнє України. Візит до Києва став першим кроком "четвірки" на цьому складному шляху.
Нагадаємо, 10 травня в Києві відбулася зустріч "коаліції рішучих". Після переговорів лідери провели телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом.
Як підсумок, Росії було виставлено дедлайн для згоди на 30-денне перемир'я, яке має розпочатися 12 травня.
Президент України Володимир Зеленський під час розмови з американським лідером Дональдом Трампом повідомив, що Україна готова до прямих переговорів з Росією, якщо буде забезпечено повне припинення вогню.
Якщо Москва відмовиться від перемир'я, на неї чекають нові санкції, які вже підготовлені, зазначив Макрон.