Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року минуло вже понад три роки. За цей час Україна зазнала колосальних втрат - десятки тисяч убитих і поранених, мільйони біженців, зруйновані будинки, школи, лікарні, спалені поля. Але вона продовжує опір, попри чисельну і технічну перевагу противника.
Оглядач The Guardian Саймон Тісдал вважає: український героїзм став настільки звичним, що його вже перестали помічати. Поки путінська армія майже щоночі атакує Київ та інші міста, українські військові видихаються, а підтримка союзників слабшає. США вагаються, Європа зайнята своїми проблемами, дипломатичні зусилля грузнуть у порожніх формальностях.
"Що буде, якщо Україна впаде?" - ставить пряме запитання автор. І відповідає: це буде епічна стратегічна поразка Заходу, порівнянна з катастрофами в Афганістані чи Іраку. Для Європи, Британії, НАТО і всього міжнародного права - це стане шоком.
З кінця 2023 року стало зрозуміло: Україна не перемагає. Російська армія повільно, але наполегливо просувається в Донецькій області та інших регіонах, попри величезні втрати. За оцінками, загальна кількість убитих і поранених у російській армії перевищила мільйон осіб. Але Кремль продовжує кидати нових і нових солдатів на фронт.
На цьому тлі західна допомога стає дедалі обмеженішою. Україна все частіше залишається без боєприпасів, ракет і навіть резервів.
І хоча ЗСУ продовжують завдавати точкових ударів - як, наприклад, нещодавній удар по аеродрому з російськими бомбардувальниками або дії в Курській області - це не змінює загального балансу сил.
Тісдал підкреслює: Захід поступається не тільки в числах, а й у рішучості. У Путіна - своя "коаліція охочих": Китай, Іран, Північна Корея. А у західних країн уже немає ні єдності, ні довгострокової стратегії.
Європа втомилася. США зайняті собою. А Трамп... він може все перекреслити одним настроєм.
Оглядач пише: нинішня політика Вашингтона не заснована на принципах. Трамп діє за емоціями. Сьогодні він може обіцяти зброю, завтра - віддати Україну на поталу, якщо отримає "утішне слово від кремлівського друга".
На думку Тісдала, зараз можливі два сценарії: або вічна, виснажлива війна без переможців, або падіння України. І другий сценарій - набагато небезпечніший, ніж здається.Це буде поразка не тільки Києва, а й усієї західної цивілізації. Це відкриє епоху постійних воєн по всій Європі. І навіть для росіян це не стане перемогою - на них чекає економічна і демографічна катастрофа.
На завершення Тісдал пише: все це може зупинити тільки одне.
Падіння Путіна. Тому що саме він - головний архітектор цієї трагедії і автор ганьби Росії. І якщо хтось має бути позбавлений влади і відданий міжнародному правосуддю - то це він. Не Україна.
Нагадаємо, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний упевнений, що протягом двох років Україна зможе відновити паритет із Росією на полі бою - і в обороні, і в наступі. Але для цього мають бути створені умови.