Після загибелі Євгена Пригожина Росія вирішила замінити ПВК "Вагнер" новим інструментом - "Африканським корпусом". Формально він підпорядковується Міноборони РФ і обіцяє африканським країнам допомогу в підготовці військових і боротьбі з повстанцями. Але, як і "Вагнер", ця структура фактично займається захистом авторитарних режимів в обмін на ресурси і політичний вплив, пише Foreign Policy.
У Малі "вагнерівці" діяли понад три роки, але ситуація з джихадистами тільки погіршилася. Насильство зросло, а перелому не сталося. Тепер управління перейшло до "Африканського корпусу", однак принципових змін африканці не помітили. У ЦАР Москва також наполягла на відмові від "Вагнера" та укладенні контрактів уже з новим проектом.
Для Кремля Африка залишається важливою ареною: це можливість зміцнювати зв'язки, підривати позиції Заходу, отримувати доступ до портів і корисних копалин. Нещодавно Росія навіть підписала меморандум про співпрацю з міністрами оборони країн Альянсу Сахеля, намагаючись закріпитися в регіоні.
Однак у нового проекту є слабкі місця. На відміну від "Вагнера", "Африканський корпус" безпосередньо пов'язаний із Кремлем, тому будь-які провали або зловживання б'ють по іміджу Москви. При цьому дедалі більше африканських країн сприймають Росію не як партнера, а як гравця, який діє у власних інтересах.
Експерти попереджають: ставка США на конкуренцію з Росією через приватні військові компанії може виявитися помилкою. Довгострокові реформи та інституції дадуть значно більше результату, ніж короткострокові угоди.
У підсумку "Африканський корпус" став дзеркалом російської стратегії: замість сили Кремль пропонує опортунізм. А це слабке місце, яке рано чи пізно призведе до нової кризи.