У коридорах Дрогобицького міськрайонного суду панує знайомий шум: кроки адвокатів, вузли з папок, перешіптування сторін. Ім’я головуючого — Роман Коваль — лунає рівно і спокійно. Формально — бездоганна тиша довкола: жодних чинних дисциплінарних стягнень, жодних вироків. Але тиша — не те саме, що забуття. Є речі, які суспільство пам’ятає, і документи, що не зникають із публічних архівів.
Тому варто знову промовити вголос: так, це той самий суддя, який у 2012-му отримав мантію за Указом Президента №286/2012, а в 2021-му — вже безстроково за Указом №610/2021.
І так, це той самий суддя, чию професійну доброчесність Громадська рада доброчесності у 2019 році оцінила негативно, офіційним висновком і голосуванням: невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
«Гласність — зайва?» Епізод, який не зникає з пам’яті
24 лютого 2017-го у Дрогобичі в справі №442/4611/16-ц щось пішло не так із відкритістю суду. За клопотанням сторони суддя заборонив відеозйомку під час відкритого засідання. Журналісти, які прийшли з портативною камерою, зафіксували не стільки сам процес, скільки момент відмови. ГРД пізніше напише, що закон на той час дозволяв портативний запис у відкритому засіданні без окремого дозволу суду; отже, ухвала про заборону виглядала як свавілля, що підточує принцип гласності.
Про це з’явилися локальні розслідування і відео: текстові матеріали, деталі засідань, прізвища сторін — усьому дали публічний хід (pero.org.ua, drogobych.com, відео на YouTube). Історія не зникла в архівах: ВККС згадувала її у відкритих матеріалах кваліфоцінювання — як обставину, важливу для оцінки етики та публічної доброчесності.
Деклараційна дисципліна: дрібниця чи червоний прапорець?
Іще один штрих із висновку ГРД: право користування квартирою матері (52,8 м², Стрий), яке існувало щонайменше з 2004 року, в електронних деклараціях не відображалося роками — з’явилося лише у 2018-му. Рада назвала це несвоєчасним декларуванням — і це вже не журналістська версія, а офіційна позиція інституції.
Скарги були. Санкцій — ні.
Ні, історія не обмежується одним інцидентом. Скарги до Вищої ради правосуддя на дії судді надходили — це зафіксовано в офіційних документах. Є й рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи — формальна реакція є, а дієвих наслідків для кар’єри не видно (див. напр., акт із бази ВРП: hcj.gov.ua/doc/31428). У ВККС також проходили звернення щодо дисциплінарної справи — і теж без притягнення, що читається в публічних матеріалах комісії.
А потім — новий Указ Президента і безстрокове призначення у грудні 2021-го (№610/2021). Формально — крапка. По суті — кома.
Про гроші без заклинань
Папери НАЗК — ще одна нитка, за яку тримається пам’ять. У щорічній декларації за 2023 рік суддя відобразив кредит 300 000 грн у «Приватбанку» з датою виникнення 20.04.2023 (ці дані доступні, як на аналітичних агрегаторах, зокрема в YouControl, так і на офіційному сайті НАЗК). У деклараціях також фігурує об’єкт незавершеного будівництва — житловий будинок ~111 м² (у складі сімейних активів), дві земельні ділянки загальною площею майже 400 квадратних метрів, три автівки, 200 тис. грн готівкових коштів та мільйонна зарплата.
Питання без риторики
Цей текст — не вирок і не виправдання. Це нагадування, що був офіційний негативний висновок ГРД щодо етики і доброчесності цього служителя Феміди.
Що був задокументований інцидент із гласністю — не десь «казали», а з конкретними підтверджуючими матеріалами і відео (pero.org.ua, YouTube) і згадкою у ВККС.
Що скарги були, але дисциплінарних санкцій у публічних реєстрах не видно (це випливає з акту ВРП і докуменів ВККС).
Що мантія від Президента — це мандат на правосуддя, а не індульгенція від пам’яті суспільства (№286/2012, №610/2021).
І ще — що пильність суспільства не потребує сенсацій. Вона потребує посилань, дат і тихого наполягання на правилах: гласність — не милість, декларування — не опція, відповідальність — не примха.
Сьогодні ім’я судді Коваля звучить у залі так само рівно, як і раніше. Але суспільна пам’ять — це теж протокол, і вона вже містить потрібні реквізити. Якщо завтра громадяни або інституції захочуть натиснути «плей» — у них є, що показати...