У Німеччині планують змінити принципи комплектування армії. Правляча коаліція погодила нову систему військової служби, яка передбачає можливість призову за лотереєю, якщо добровольців виявиться замало. Про це повідомляє видання Spiegel.
.png)
Після кількох тижнів обговорень представники партій ХДС/ХСС та СДПН погодили компроміс щодо нової моделі військової служби в Німеччині. На першому етапі служба залишиться добровільною, але всіх громадян, яким виповнилося 18 років, оповістять і запропонують заповнити анкету.
В анкеті потрібно буде зазначити стан здоров’я, рівень фізичної підготовки, освіту та ставлення до військової служби. Для жінок і представників третьої статі участь у опитуванні залишиться добровільною.
Якщо після опрацювання анкет виявиться, що Бундесвер не зміг залучити необхідну кількість добровольців, влада запропонує запровадити лотерейний принцип відбору. У разі провалу і цього заходу Німеччина може відновити обов'язковий призов, який було призупинено ще 2011 року.
Згідно з планом, парламент має ухвалити закон, який визначатиме порядок медичного огляду та відбору. Чоловіків, визнаних придатними до служби, направлятимуть в армію до тих пір, поки чисельність збройних сил не досягне встановленого рівня.
Для тих, хто відмовиться від військової служби з релігійних або політичних причин, передбачена альтернативна цивільна служба. Крім того, у разі оголошення Бундестагом стану оборони або підвищеної готовності може бути відновлено загальний військовий обов’язок.
Згідно з досягнутою угодою, міністр оборони Борис Пісторіус має визначати потреби армії до 2035 року та щороку звітувати перед парламентом. У найближчі п’ять років Німеччина планує збільшити чисельність армії з 183 тисяч до 260 тисяч солдатів і створити резерв приблизно на 200 тисяч осіб.
Компромісний документ мали представити 14 жовтня, але прес-конференцію скасували. За даними видання, текст отримав критику на засіданні парламентської групи СДПН. Пісторіус, за інформацією джерел, висловив невдоволення тим, що нова версія проєкту сильно відрізняється від запропонованого ним варіанта і, на його думку, виглядає непрактично.
Провокації РФ у Європі
10 вересня російські дрони масово атакували Україну, і близько 20 безпілотників залетіли на територію Польщі. У відповідь країна підняла в небо авіацію та вперше збивала ворожі об’єкти над своєю територією.
19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії поблизу Таллінна, перебуваючи там близько 12 хвилин.
Ввечері 22 вересня кілька невідомих дронів порушили повітряний простір Данії, через що аеропорт Копенгагена був закритий майже на чотири години.
Також у ніч на 23 вересня роботу аеропорту «Гардермуен» у столиці Норвегії, Осло, було зупинено через фіксацію кількох безпілотників.
Крім того, у Швеції помітили дрони над головною військовою базою, а у Фінляндії невідомий дрон пролетів над ГЕС, а у Бельгії над військовим полігоном та базою повітряних сил помітили одразу 15 дронів. Інцидент стався неподалік німецького кордону й викликав серйозну реакцію військових
Нагадаємо, що Європарламент дозволив збивати російські літаки та дрони над ЄС.