В законодавчому полі України виникла тривожна правова колізія, коли господарські суди отримують можливість накласти покарання навіть на ту сторону, яка виграла справу. Робиться це дуже просто: під приводом відшкодування з неї судових витрат, які потенційно можуть сягати астрономічних сум. В свою чергу, подібна практика потенційно відкриває дорогу зловживанням і можливістю «покарати» ту сторону судової суперечки, яку немає можливості звинуватити на законних підставах.
Зразком подібної маніпуляції є рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4707/21 за позовом Фармацевтичної фірми «Дарниця», поданому начебто «в інтересах» її основного конкурента – Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу до ряду колишніх і нинішніх посадових осіб БХФЗ. Висунуті їм звинувачення у начебто заподіяних збитків в розмірі понад 190 млн гривень реально були складовою частиною стратегії поглинання «Дарницею» свого головного конкурента, розпочатою ще за тих часів, коли фармацевтична фірма, в обхід Антимонопольного комітету, придбала під 30% акцій БХФЗ, що належали територіальній громаді міста Києва.
Вважається, що за подібною оборудкою стояли близький до «Дарниці» екс-заступник голови Андміністрації президента Олексій Філатов та його кума, екс-заступник голови АМКУ Марія Ніжнік (сам антимонопольний комітет очолював однокурсник Філатова Юрій Терентьєв), які пізніше разом фігурували у справі про привласнення структурами Віктора Медведчука української частини нафтогону «Самара-Західний напрямок». Свого часу, ставши основним спонсором Блоку Петра Порошенка, менеджмент «Дарниці» менеджмент «Дарниці» отримав вплив на законодавчу владу в країні (співвласник компанії Гліб Загорій став депутатом від БПП), а через Філатова - і до призначення суддів, а водночас і до просування вигідних для себе судових рішень.
Зараз Олексій Філатов керує юридичною компанією AEQUO, яка обслуговує «дарницьких» фармацевтів і теж добивається дуже дивних судових ухвал. У згаданій справі №910/4707/21 суд не побачив порушень з боку відповідачів і ухвалив відмовити заявникам у задоволенні позову повністю. Але при цьому… постановив стягнути з Борщагівського хімфармзаводу 794500 гривень судового збору та 1 мільйон гривень витрат на професійну правничу допомогу. Хоча за усією логікою речей, судові витрати мала б нести сторона, чию неправоту встановив суд, та нинішнє формулювання частини 10 ст.129 ГПК дало підстави у конфлікті між ПрАТ «ФФ «Дарниця» та ПАТ «НВЦ «БХФЗ» фактично покарати штрафом ту сторону, претензії до якої були визнані судом безпідставними.
Подібна практика відкриває широкі можливості для зловживання судовою системою, оскільки у справах майнового характеру процесуальні витрати можуть сягати значних сум. Власне, в судовому засіданні 7 листопада адвокати «Дарниці» намагалися виставити БХФЗ рахунок аж на 11 мільйонів гривень. Як свідчить прецедент з БХФЗ, можливі навіть схеми навмисного відкриття завідомо безпідставних справ – лише для того, щоб стягнути з іншої сторони кошти під виглядом компенсації судових витрат. Якщо вже зараз не буде вжито відповідної корекції в законодавстві, подібна практика перетвориться на цілком законний рекет через судові рішення.