У Брюсселі та Копенгагені зараз панує не просто тривога, а справжній холодний піт. Усі надії на те, що питання з Гренландією вдасться вирішити тихо і по-джентльменськи, розбилися об сувору реальність кадрових призначень у Вашингтоні.
Данський міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен і його колега з Гренландії Вівіан Моцфельдт летіли до США з чітким планом: поговорити з держсекретарем Марко Рубіо, який здається європейцям цілком розсудливим і передбачуваним політиком. Вони розраховували на традиційну дипломатію, але замість цього натрапили на стіну в особі віце-президента Джей Ді Венса, пише Politico.
Ця людина за останній рік стала для Європи уособленням найстрашнішого сценарію. Венс не просто права рука Трампа, він - ідеолог нової американської політики, в якій союзницькі зобов'язання значать набагато менше, ніж національні інтереси і розширення впливу.
Його репутація говорить сама за себе: він жорстко критикує європейські уряди, вимагає від них покори і відкрито симпатизує ультраправим рухам. Чиновники в ЄС дивляться на нього з побоюванням, розуміючи, що його вплив на президента може призвести до найнепередбачуваніших наслідків для світового порядку.
Один з європейських дипломатів, який побажав залишитися анонімним, не став підбирати м'яких виразів і прямо заявив журналістам: «Венс нас ненавидить». Ця фраза коротким відлунням розноситься коридорами влади в Європі, тому що в ній прихована вся суть нинішніх відносин. Поява віце-президента на переговорах щодо Гренландії - це сигнал про те, що Білий дім не збирається торгуватися, він збирається диктувати умови. «Сам факт його присутності свідчить про багато що, думаю, це негативно позначиться на результаті», - додає те саме джерело.
Багато хто досі не може забути, як Венс поводився в минулому. У пам'яті європейських еліт свіжі спогади про те, як він буквально влаштував публічне покарання президенту України. Переговори щодо Гренландії, звичайно, не перетворилися на таке ж приниження, яке влаштував Джей Ді Венс Володимиру Зеленському в Овальному кабінеті в лютому минулого року, але осад залишився важким. У Брюсселі прекрасно пам'ятають його нападки на українського лідера і його різку критику на адресу тих, хто відмовляється співпрацювати з радикальними політичними силами всередині Європи.
На тлі Венса навіть Марко Рубіо виглядає для європейців «тихою гаванню». Його вважають надійним партнером, чиї погляди хоча б приблизно збігаються з мейнстрімом, особливо в питаннях підтримки України. Але проблема в тому, що Рубіо в цій партії - не головний скрипаль. Все більше чиновників приходять до висновку, що за територіальними амбіціями Трампа стоїть не просто примха багатої людини, а нова стратегія національної безпеки США. Гренландія тут - лише верхівка айсберга.
Найстрашніше для Європи - це довгострокова перспектива. Трамп не вічний, а ось Венс молодий і сповнений сил. В ЄС серйозно побоюються, що після завершення другого терміну Трампа саме ця людина може зайняти крісло в Білому домі. Його ворожість до Європи здається багатьом не випадковою, а глибоко ідеологічною. Це ставить під удар не тільки статус Гренландії, але і саме існування НАТО, а також майбутнє України. В європейських столицях наростає песимізм, адже коли в переговори вступає людина з такими поглядами, простір для компромісу звужується до розмірів крихітної точки на карті.