У таборі російських агресорів настав час гіркого похмілля. Сьогодні всі обговорюють одкровення Максима Калашникова - персонажа, який роками підживлював імперські амбіції Кремля. Тепер же він пише у своєму блозі тексти, які більше схожі на некролог російській економіці.
Суть його послання проста: затяжна авантюра проти України перетворилася на бездонну бочку, яка зжерла всі резерви. Калашников відкрито заявляє, що ситуація всередині країни настільки критична, що економічна криза ось-ось переросте в масштабний соціальний вибух.
За його прогнозами, 2026 рік стане фінальною точкою, оскільки продовжувати війну далі фізично неможливо. Пропагандист малює абсолютно безнадійну картину для путінського режиму, описуючи глухий кут, в який загнала себе Москва.
«Так, війну доведеться закінчувати в 2026 році. Дефіцит бюджету досяг небезпечних меж. У 2026-му він загрожує бути не меншим. Затикати дірку обертанням банківських вкладів населення в облігації? Логічно, але вкрай небезпечно політично. Це як з мобілізацією резервістів. Залатати бюджет підвищенням податків вже не можна... Збільшиш податки ще - отримаєш швидкий спад економіки і вихід з ладу військової машини. Спробуєш емісією рублів заповнювати прогалину - отримаєш галопуючу інфляцію і той же спад», - констатує він.
Фактично, будь-яка дія Кремля у фінансовій сфері призводить до неминучого обвалу.
Надії на «китайського брата», якими так довго годували росіян, теж розсипалися в пил. Пекін, за словами Калашникова, зовсім не збирається виступати в ролі рятувального кола для потопаючого Кремля. Сі Цзіньпін не дав грошей у борг, залишивши Москву сам на сам з її проблемами. Пропагандист упевнений, що тепер російському диктатору доведеться приймати «вкрай непрості рішення», оскільки зовнішня підтримка відсутня, а внутрішні ресурси з'їдені інфляцією і військовими витратами.
На цьому тлі постать Дональда Трампа здається Z-патріотам єдиним фактором, який може «дотиснути» ситуацію до якогось фіналу. Калашников переконаний, що переговори неминуче призведуть до перемир'я, в якому Росії доведеться йти на дуже болючі компроміси.
Те, що ще рік тому здавалося їм неможливим, сьогодні обговорюється як єдиний спосіб врятувати залишки державності.