Колишній посол України в США Валерій Чалий у Фейсбуці пише, що ключова проблема переговорів про припинення війни полягає не в деталях домовленостей, а в питанні суверенітету країни.
За його словами, головне питання полягає в тому, чи залишиться Україна незалежною стороною, чи діалог продовжиться з позиції тиску. Чалий звернув увагу на те, що українському суспільству активно обіцяють нібито стовідсоткові гарантії безпеки від США і говорять про перспективи масштабної фінансової допомоги, аж до сотень мільярдів доларів. Однак реальність 2026 року може виявитися набагато суворішою за ці привабливі прогнози.
Як зазначив дипломат, за красивими формулюваннями не розкривається суть так званої «формули Анкориджа», особливо в частині «територіального питання», про яке зараз говорять у Москві. На думку екс-посла, саме тут і прихована головна загроза: якщо умови домовленостей не будуть прозорими, Україна може опинитися в ситуації, де їй нав'яжуть рішення, які суспільство просто не прийме. Він підкреслив, що такі переговори зараз виглядають як розмова «про кота в мішку», коли зміст угод неясний, а очікування формуються на абстрактних обіцянках, не підкріплених конкретними юридичними зобов'язаннями сторін.
Чалий також попередив, що навіть ті варіанти, які сьогодні здаються переговірникам найкращими з можливих, можуть виявитися неприйнятними для українців, які пережили роки найважчої війни. У такому випадку країна ризикує потрапити в пастку нездійсненних зобов'язань і глибокого розчарування. Будь-яка спроба вирішити долю України за спиною її народу неминуче призведе до внутрішньої кризи.
Дипломат висловив сподівання, що українська сторона повністю усвідомлює ці ризики і не допустить рішень, які можуть поставити під сумнів суверенітет і майбутнє держави в переговорах з Росією і США.
Головний ризик 2026 року полягає в тому, що в гонитві за швидким припиненням вогню можна втратити фундамент, на якому будується незалежність. Валерій Чалий наполягає на необхідності максимальної прозорості процесу, щоб народ чітко розумів, за що саме пропонується заплатити таку високу ціну.
Без суспільного консенсусу будь-який підпис під міжнародним договором залишиться лише папером, що не гарантує ані миру, ані безпеки. Україна повинна залишатися суб'єктом, а не об'єктом у цій великій геополітичній грі, інакше ціна «миру» стане непідйомною для майбутніх поколінь.