Політичне закулісся часів «Партії регіонів» почало смердіти ще сильніше після зізнань Олега Царьова, на які звернув увагу журналіст Денис Казанський. Зрадник України опублікував пост, в якому прямим текстом підтвердив: Віктор Янукович був маріонеткою не тільки Кремля, але і так званого старця Зосими зі Святогірської лаври.
Цей монах, за словами самого Царьова, був фактично психічно хворим, але мав колосальний вплив на «легітимного», нав'язуючи йому ідеї радикальної проросійської єдності. Зосима мріяв про «русский мир» і вимагав зібрати всіх слов'ян в одну державу під крилом Москви, ставши для Януковича головним моральним авторитетом.
Іронія ситуації в тому, що старець помер ще до Євромайдану, але його «заповіти» продовжували лунати в голові президента. Царьов упевнений: якби Зосима дожив до 2014 року, Янукович «поводився б жорсткіше» і просто втопив би країну в крові, не допустивши жодного європейського курсу.
Фактично, один з головних ідеологів сепаратизму визнав, що ключові рішення в Україні приймалися не урядом або експертами, а на основі галюцинацій і проповідей літнього фанатика. Це пояснює, чому здоровий глузд і державні інтереси в той час регулярно приносилися в жертву примарним ідеалам імперської Москви.
Підсумок цієї «духовної залежності» виявився закономірним і сумним для всієї країни. Наслухавшись порад про «єдиний народ», Янукович довів ситуацію до критичної точки, після чого ганебно втік до Ростова, втративши владу, честь і легітимність. Зізнання Царьова вкотре доводять, що режим Януковича спочатку будувався не на законі, а на сектантському поклонінні ідеології, яка в кінцевому підсумку принесла в Україну війну. Замість того щоб служити народу, «гарант» слухав голоси з монастирських келій, просякнуті ненавистю до всього українського.
Сьогоднішні одкровення Царьова — це не просто спогади, а явка з повинною від імені всієї тодішньої верхівки. Вони наочно показують, як небезпечно, коли на чолі держави опиняється людина, чиє критичне мислення повністю заміщене забобонами і чужою волею.
Поки Янукович живе у вигнанні, а його наставники давно в могилі, наслідки їхнього «русского мира» Україні доводиться розхльобувати досі на полі бою.