Поки на фронті тривають бої, у високих кабінетах точиться словесна еквілібристика навколо нового мирного плану з 20 пунктів. Цей документ, за наявною інформацією, був узгоджений Білим домом з Києвом і європейськими столицями ще в січні 2026 року.
Однак глава російського МЗС Сергій Лавров зараз робить вигляд, що документи до нього не дійшли, хоча відразу ж зазначається, що план вигідний тільки Україні та Європі. Виходить класична ситуація: документ в очі не бачили, але зміст рішуче засуджуємо, тому що він не враховує апетити агресора.
Замість конструктивного обговорення нових пропозицій, Лавров знову витягнув із шафи нафталіновий «дух Анкориджа». Йдеться про зустріч Трампа і Путіна на Алясці в серпні 2025 року, де вони нібито «знайшли баланс інтересів».
Кремль тепер носить цю зустріч як писану торбу, намагаючись переконати всіх, що американці тоді з усім погодилися. Насправді ж жодних проривів в Анкориджі досягнуто не було, але російська пропаганда відчайдушно чіпляється за ті переговори, щоб диктувати свої умови зараз.
Тим часом реальні дипломатичні процеси все ж тривають, хоч і за закритими дверима. У січні та на початку лютого в Абу-Дабі українська делегація за посередництва США вже двічі зустрічалася з росіянами. Обговорювали речі цілком конкретні і болючі: як зупинити вогонь, хто буде це контролювати, що робити з окупованими територіями і як повернути під контроль Запорізьку АЕС. Секретар РНБО Рустем Умеров оцінив ці зустрічі як конструктивні, що вже саме по собі є важливим сигналом на тлі загального затишшя.
Сторони вже домовилися про третій раунд консультацій, який, за чутками, може пройти прямо в Сполучених Штатах. Це ставить Москву в незручне становище: їм доводиться або визнавати нові умови, або продовжувати твердити про «Анкоридж», поки їх позиції в Абу-Дабі поступово перевіряють на міцність. Схоже, що час ультиматумів для Кремля потихеньку минає, і тепер їм доведеться або читати ті самі 20 пунктів, або готуватися до ще більш жорстких умов.