На Мюнхенській конференції з безпеки, де градус напруги і так зашкалює, стався інцидент, який змусив європейських політиків серйозно засумніватися в пріоритетах нової американської адміністрації.
Як повідомляє Financial Times, держсекретар США Марко Рубіо в останній момент скасував зустріч у «берлінському форматі» з лідерами Німеччини, Польщі та Фінляндії.
Офіційна причина звучить максимально обтічно — «накладення в розкладі». Представники Держдепу виправдовуються тим, що у Рубіо і так занадто багато зустрічей, де він обговорює Україну, але європейські чиновники у висловлюваннях не соромляться. Один з них прямо назвав скасування зустрічі «божевільним», а інший додав, що без головного американського дипломата все це зібрання взагалі втратило будь-який сенс.
Втім, Рубіо не залишив європейців зовсім без уваги. Пізніше він все-таки знайшов час для зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. За даними РБК-Україна, їхня розмова точилася навколо військової допомоги Києву та поточного стану переговорів з Росією. Рубіо навіть похвалив Німеччину за внесок у зміцнення НАТО.
Але цей дипломатичний реверанс не зміг згладити загального неприємного осаду, особливо на тлі наступного пункту призначення держсекретаря. Після Мюнхена Рубіо вирушає прямо до Будапешта до Віктора Орбана.
Цей візит до Угорщини виглядає як явний сигнал всьому Євросоюзу. Поки «мейнстрім» ЄС намагається зрозуміти, як зберегти суб'єктність у питанні України, команда Трампа їде до того, хто поділяє їхнє бачення «миру за будь-яку ціну».
У Держдепартаменті підтверджують, що поїздка спрямована на «зміцнення зв'язків» з Угорщиною. Схоже, Вашингтон тепер робить ставку не на традиційних важковаговиків на кшталт Польщі чи Франції, а на тих, хто готовий грати за правилами нової американської адміністрації в питанні завершення війни.
Для України та її найближчих сусідів такі маневри виглядають тривожно. Коли держсекретар США віддає перевагу зустрічі з Орбаном над колективним обговоренням з лідерами країн, які фактично тягнуть на собі оборонну допомогу ЗСУ, це свідчить про серйозний зсув у геополітиці.
Європа ризикує опинитися в ситуації, коли ключові рішення щодо України будуть прийматися в Будапешті або Вашингтоні, а Берліну і Варшаві залишать лише роль виконавців, яких навіть не завжди запрошують на важливі наради через «щільний графік».