18 лютого 2026 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто офіційно заявив, що його країна зупинила експорт дизельного палива в Україну і не планує його відновлювати найближчим часом.
Умова для повернення до поставок тільки одна — повне відновлення подачі сирої нафти магістральним нафтопроводом «Дружба», який перестав функціонувати в кінці січня через російські атаки на українську інфраструктуру. Сійярто прямо назвав припинення експорту дизеля «прямим наслідком» зупинки транзиту і додав, що Угорщина разом зі Словаччиною вже розглядають можливість імпорту нафти морем як тимчасову альтернативу.
Реакція офіційного Києва не змусила себе довго чекати. Прес-секретар МЗС України Георгій Тихий назвав позицію Будапешта «дивним», підкресливши, що Угорщина прекрасно знає справжню причину зупинки «Дружби» — російські обстріли.
За словами Тихого, виглядає безглуздо, коли угорська сторона утримується від чітких звинувачень на адресу Росії, яка буквально знищує їх «улюблену нафтову голку».
Замість тиску на агресора Будапешт і Братислава вирішили використовувати енергетичний шантаж проти України, хоча технічний стан пошкодженого трубопроводу поки не дозволяє відновити прокачування в колишніх обсягах.
Ситуація ускладнюється тим, що слідом за Угорщиною про припинення експорту палива оголосила і Словаччина. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо розпорядився зупинити поставки нафтопродуктів, у тому числі продукції компанії Slovnaft, пославшись на загрозу власній енергетичній безпеці.
У Братиславі навіть ввели надзвичайний стан у нафтовій галузі та розпечатали стратегічні резерви, щоб забезпечити внутрішній ринок на найближчий місяць. Експерти відзначають, що хоча в січні на угорсько-словацький маршрут припадало близько 11% всього імпорту дизеля в Україну, така блокада в розпал зими є спробою політичного тиску на тлі мирних ініціатив.