Роки проживання українців під спеціальним режимом тимчасового захисту в Європі не будуть автоматичною підставою для отримання довгострокового дозволу на проживання в ЄС після закінчення війни. Однак держави-члени можуть врахувати ці роки для національних дозволів.
Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповіла спеціальний посланник ЄС з питань українців Ілва Йоханссон.
Вона пояснила, що в більшості країн ЄС після п'яти років легального перебування іноземець може претендувати на довгостроковий статус, який вже не залежить від робочих віз, але для українців під захистом цей шлях залишається юридично невизначеним на загальноєвропейському рівні.
За словами Йоханссона, країни-члени ЄС свідомо не захотіли створювати загальний закон про дозвіл на проживання для українців після завершення режиму тимчасового захисту, який офіційно продовжено до 4 березня 2027 року. Проте деякі держави вкрай зацікавлені в тому, щоб українці залишилися у них як кваліфікована робоча сила, і вже адаптують своє законодавство. Цей процес переходу «від захисту до діаспори» стає ключовим викликом для європейської міграційної політики на найближчі роки.
Як приклад Йоханссон навела Польщу, яка вже анонсувала комплексне рішення, що передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні види на проживання.
Схожі механізми розробляються в Чехії, де уряд схвалив категорію довгострокового проживання для тих, хто перебуває під захистом більше двох років і має стабільний дохід. Єврочиновниця підкреслила, що хоча автоматизму не буде, національні уряди мають усі інструменти, щоб забезпечити стабільне майбутнє тим українцям, які інтегрувалися в їхні суспільства.