У верхівці іранського режиму наростає паніка, викликана реальною загрозою військового зіткнення зі Сполученими Штатами. Як повідомляє The New York Times, верховний лідер аятолла Алі Хаменеї особисто розпорядився підготувати детальний план дій на випадок свого вбивства або раптового паралічу системи державного управління.
За інформацією шести високопоставлених чиновників і представників Корпусу вартових ісламської революції, диктатор усвідомлює свою вразливість і прагне уникнути хаосу, який може виникнути в момент обезголовлення вертикалі влади. Хаменеї вже почав делегувати частину своїх необмежених повноважень вузькому колу найбільш довірених осіб, створюючи багаторівневу систему спадкоємності.
Особлива увага в цьому плані виживання приділена безперервності командування в умовах війни. Керівникам усіх ключових відомств, як військових, так і цивільних, наказано визначити до чотирьох можливих заступників. Ці люди повинні бути готові взяти на себе управління негайно, якщо зв'язок з верховним лідером буде розірваний або підтвердиться його загибель.
Координацію найважливіших рішень Хаменеї довірив Алі Ларіджані — колишньому спікеру парламенту та екс-секретарю Вищої ради національної безпеки. Саме Ларіджані в останні місяці став тіньовим архітектором іранської політики, курируючи питання внутрішньої безпеки, контакти з проксі-угрупованнями і навіть беручи участь у закритих переговорах з Вашингтоном щодо ядерної програми.
Незважаючи на зростаючий вплив Ларіджані, він не розглядається як прямий спадкоємець духовного титулу Хаменеї, оскільки не є релігійним діячем. В умовах недавнього загострення відносин з Ізраїлем аятолла вже визначив трьох потенційних наступників на пост верховного лідера, проте їхні імена тримаються в найсуворішому секреті. Така скритність спрямована на те, щоб запобігти внутрішній боротьбі за владу завчасно і не підставити майбутніх лідерів під удари іноземних спецслужб.
Підготовка Ірану до періоду без Хаменеї відбувається на тлі безпрецедентного тиску з боку Заходу. Тегеран намагається вибудувати структуру, здатну функціонувати в умовах повномасштабного конфлікту, коли зв'язок між регіонами і центром може бути знищений у перші години.
Фактично, Хаменеї визнає, що час його одноосібного правління може обірватися в будь-який момент, і намагається гарантувати збереження ісламської республіки навіть ціною власного життя. Ці кроки свідчать про те, що Іран сприймає загрозу війни з США не як теорію, а як неминучу реальність.