Оглядач The Telegraph Чарльз Мур у колонці до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну аналізує військові, політичні та репутаційні наслідки війни.
Гуманітарні наслідки та втрати
За даними, наведеними автором, близько 10 млн українців були змушені покинути свої домівки. Також згадуються офіційні цифри: понад 55 тис. загиблих українських військових і понад 15 тис. цивільних. Видання стверджує, що в 2025 році кількість загиблих серед мирного населення зросла в порівнянні з попередніми роками, а атаки на енергетичну інфраструктуру в зимовий період погіршили гуманітарну ситуацію.
Окремо зазначається, що за адміністрації Дональда Трампа, на думку автора, підтримка України з боку США скоротилася, що, як стверджується в колонці, вплинуло на можливості протиповітряної оборони.
Втрати РФ і відсутність заявлених цілей
У матеріалі йдеться про те, що Росія могла втратити понад 325 тис. військовослужбовців убитими, а загальна кількість поранених і зниклих безвісти оцінюється в кілька разів вище. Автор стверджує, що за відсутності досягнення спочатку заявлених цілей політичні ризики для Володимира Путіна зростають.
На думку Мура, припинення війни без відчутних результатів створило б для Кремля внутрішні проблеми, тому продовження конфлікту розглядається як спосіб уникнути політичних наслідків.
Військові аспекти та Чорне море
Колумніст також підкреслює дії України в Чорному морі, заявляючи, що російський Чорноморський флот РФ фактично обмежений у маневрах, а Україна зуміла завдати ударів по об'єктах флоту, не маючи повноцінного військово-морського флоту.
У публікації стверджується, що Україна стала однією з найбільш боєздатних армій Європи, з огляду на масштаб і інтенсивність конфлікту.
Інформаційна та політична складова
Автор вважає, що значних успіхів Москва досягла у сфері міжнародного сприйняття. У колонці йдеться про те, що російська версія подій — про «законні претензії» РФ, критику України та розширення НАТО — знаходить відгук у частини західної аудиторії.
Також стверджується, що позиція Білого дому за Трампа сприймається як більш критична до України, ніж до Росії, і що в переговорах тиск частіше спрямований на Київ.
Матеріал відображає оціночну позицію автора і не є офіційною статистикою або заявою урядових структур.