Результати бойових дій Росії в минулому році виявилися обмеженими, а перспективи 2026 року викликають у аналітиків все більше сумнівів. Про це в інтерв'ю The New York Times заявив Майкл Кофман, старший науковий співробітник програми по Росії та Євразії в Фонді Карнегі за міжнародний мир.
Позиційна війна без проривів
За оцінкою Кофмана, останні два роки конфлікт мав переважно позиційний і виснажливий характер. Обидві сторони адаптувалися технологічно і тактично, проте жодній з них не вдалося радикально змінити динаміку на полі бою.
Російські війська, незважаючи на перевагу в живій силі та ресурсах, не змогли трансформувати її в оперативно значущі прориви. Українські сили, у свою чергу, шукали інноваційні способи компенсації дисбалансу і в цілому стримували просування противника.
Хоча Росія поступово розширювала контрольовані території, її втрати зростали, а боєздатність якісно не поліпшувалася, зазначає експерт.
Час — не союзник Москви
Кофман підкреслює, що тактика, яку використовує Росія — штурми піхотою та поступове «просочування» через лінії оборони — не сприяє досягненню швидких і глибоких проривів. На його думку, без серйозних помилок з боку України важко очікувати різкого прискорення російського наступу.
При цьому Україна залишається залежною від зовнішньої військової, матеріальної та розвідувальної підтримки західних країн.
Головна складність для Москви, за словами аналітика, полягає в необхідності вести наступальну війну — завдання, яке є значно більш ресурсомістким і складним, ніж оборона. Якщо динаміка 2026 року буде порівнянна з 2025-м, то говорити про те, що час працює на Росію, вже не доводиться, вважає він.
Дві ключові проблеми на 2026 рік
Перша проблема — зниження темпів мобілізації. Це не означає вичерпання людських ресурсів, але ставить під сумнів здатність підтримувати колишню інтенсивність наступу.
Друга — зростаючий тиск на економіку. Кофман вказує на ознаки стагнації, збільшення бюджетного дефіциту, проблеми регіональних фінансів і низькі ціни на нафту, а також необхідність надавати знижки на експорт енергоресурсів.
На його думку, Росія здатна продовжувати фінансувати війну, проте в другій половині 2026 року і тим більше в разі продовження конфлікту до 2027 року економічні обмеження можуть стати все більш відчутними.