Після звільнення населених пунктів Харківської області у вересні- жовтні 2022 року перед правоохоронцями постало складне завдання — дати правову оцінку діям людей, які залишалися під контролем окупаційної влади. Стало зрозуміло, що розслідувати доведеться не лише воєнні злочини російських військових, а й випадки співпраці місцевих із загарбниками.
Як пояснює прокурор Олександр Фільчаков, тоді ключовим питанням було — наявність умислу та шкоди для держави.
«Ми відокремлювали вимушені дії задля збереження життя громади від свідомої допомоги агресору. Кримінальна відповідальність настає тоді, коли особа добровільно працює на посилення окупаційної влади», — зазначає він.
Після змін до Кримінального кодексу з’явилися окремі норми, що дозволяють чітко кваліфікувати колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору та передачу інформації про українські сили оборони. За словами прокурора, саме деталізація складів злочину дала змогу уникнути узагальнень і розглядати кожну історію індивідуально.
Окрема увага приділялася тим, хто погодився обіймати посади в незаконних адміністраціях або впроваджував стандарти рф у школах та на підприємствах.
«Добровільне входження до окупаційних структур — це вже склад злочину. Якщо ж особа організовувала управління, сприяла вивезенню ресурсів чи координувала дії з військовими, правова оцінка може бути значно суворішою», — підкреслює Фільчаков.
Не зупиняє слідство й те, що частина підозрюваних перебуває поза межами підконтрольної Україні території.
«Процедура спеціального розслідування дозволяє притягати до відповідальності навіть тих, хто переховується. І це принципово, щоб кожен факт співпраці з ворогом отримав належну оцінку в суді», — наголошує прокурор.
За даними відомства, суди вже винесли сотні обвинувальних вироків у справах цієї категорії. Робота триває — і кожен епізод розглядається окремо, з урахуванням доказів та реальних наслідків для держави.