Список знищених топ-фігур Ірану поповнився ім'ям людини, яка колись обіцяла стерти Ізраїль з карти світу. Колишній президент країни Махмуд Ахмадінежад був убитий в результаті потужного авіаудару, нанесеного силами США та Ізраїлю по його резиденції.
Як повідомляє The Jerusalrm Post з посиланням на іранське агентство ILNA, ракета влучила прямо в будинок екс-політика в районі Нарнак, що на північному сході Тегерана. Разом з Ахмадінежадом на місці загинули кілька його охоронців, які не змогли захистити боса від високоточної зброї, що працює прямо в серці іранської столиці.
Ахмадінежад був знаковою фігурою для «осі зла» і особливо для Москви. Обіймаючи посаду президента з 2005 по 2013 рік, він став одним з головних архітекторів зближення Тегерана і Кремля, активно просуваючи обмін технологіями і спільне протистояння Заходу.
До свого президентства він пройшов шлях від губернатора провінції Ардебіль до мера Тегерана, заробивши репутацію жорсткого консерватора і релігійного фанатика. Його загибель саме зараз, на тлі тотальної зачистки іранської верхівки, виглядає як остаточний демонтаж старої гвардії, яка будувала нинішній агресивний Іран.
Цей удар по Нарнаку — чіткий сигнал усім іранським чиновникам, що залишилися в живих: безпечних місць у Тегерані більше не існує. Якщо навіть колишні президенти, які перебувають під посиленою охороною, гинуть у своїх будинках, то керованість державою знаходиться на нульовій позначці.
Іранські ЗМІ хоч і намагаються зберегти обличчя, повідомляючи про трагедію, але приховати масштаб паніки в урядових кварталах вже неможливо. Ахмадінежад, який завжди ставив на силу і «російське плече», в результаті залишився один на один з американськими ракетами.
Ліквідація Ахмадінежада ставить жирну крапку в історії іранського впливу того періоду. Для Путіна це ще одна втрата «старого друга», який розумів мову диктатури і допомагав обходити міжнародні заборони. Тепер, коли резиденція в Нарнаку перетворилася на купу уламків, Тегерану доведеться вирішувати, хто наступним потрапить у приціл, поки список «колишніх» і «діючих» лідерів стрімко скорочується до критичного мінімуму.