Історія з розгромом ЮКОСа, яка здавалася Москві давно забутою перемогою над внутрішніми ворогами, повернулася бумерангом неймовірної сили. Високий суд Лондона офіційно постановив, що колишні інвестори компанії мають повне право домагатися виконання рішення нідерландського суду на території Великої Британії, повідомляє Reuters.
Це не просто чергова судова тяганина, а найбільша арбітражна справа проти російської держави в історії, і тепер будь-яка комерційна власність РФ у Британії перебуває під загрозою конфіскації. Якщо раніше Кремль міг відмахуватися від цих вимог, то тепер британські пристави отримали зелене світло на те, щоб пустити російські активи на погашення боргу, який з урахуванням відсотків роздувся до немислимих масштабів.
ЮКОС колись був нафтовим гігантом, який на початку нульових просто розчавили, а його активи за безцінь перекочували в кишені потрібних людей під пильним наглядом Кремля. Колишні акціонери не стали терпіти таке «беззаконня» і звернулися до міжнародних судів, доводячи, що їхня власність була незаконно експропрійована. Ще в 2014 році Гаага присудила їм 50 мільярдів доларів компенсації, але поки Москва крутила юридичні схеми і намагалася оскаржити юрисдикцію, сума за рахунок штрафних санкцій зросла до 65 мільярдів. Тепер, коли суди в Нідерландах і Великобританії відхилили всі російські аргументи, діватися стало нікуди.
Для Росії, яка і так живе в умовах найжорсткіших санкцій і витрачає шалені гроші на війну проти України, це рішення — справжній фінансовий нокаут. Сума в 65 мільярдів доларів порівнянна з річними бюджетами цілих галузей економіки, і якщо стягнення реально почнеться в Лондоні, це створить небезпечний прецедент. За ланцюжком можуть піти суди в інших західних країнах, перетворюючи будь-який російський державний об'єкт за кордоном на потенційний лот для аукціону. Це вже не символічні погрози, а реальний ризик втратити все, що ще залишилося не замороженим на Заході.
Позиція британського суду цього разу була жорсткою і недвозначною, що явно застало російських юристів зненацька. Суддя Роберт Брайт прямо вказав, що «моральні проступки, в яких звинувачується Російська Федерація, не можуть служити підставою для будь-якого захисту», тим самим британський суд відкрив шлях до реального стягнення.
Цими словами суддя фактично перекреслив усі спроби Москви виставити себе жертвою «політичного тиску». У світі великих грошей і британського права крадіжка активів залишається крадіжкою, скільки б років не минуло з моменту злочину.
Тепер Кремлю доведеться або платити, або спостерігати за тим, як їхні літаки, кораблі та будівлі в центрі світових столиць йдуть з молотка. В умовах ізоляції та військових витрат кожен такий мільярд — це дірка в бюджеті, яку нічим латати. Це рішення показує, що час безкарного грабежу всередині країни закінчився міжнародною відповідальністю, яку не можна скасувати телеграмою або гнівним постом у соцмережах.