Прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков у коментарі виданню «Ведомости» відкрито визнав, що Кремль не збирається виконувати військові зобов'язання перед Іраном. Незважаючи на те, що всього рік тому сторони підписали фундаментальний договір про стратегічне союзництво, Росія вирішила умити руки.
Коментуючи військову кампанію проти Тегерана, Пєсков підкреслив, що РФ не втручатиметься в конфлікт: «Послухайте, та війна, яка йде, це не наша війна. Ми з самого початку декларували свою позицію про те, що будь-яка війна здатна призвести до дестабілізації регіону. Те, що ми і бачимо».
Пєсков не приховував, що прагматизм для Кремля зараз важливіший за будь-які союзницькі підписи. «Ми повинні робити те, що відповідає нашим інтересам. Ми повинні зараз мінімізувати наслідки для нашої економіки від тих глобальних потрясінь, які, як ми вже бачимо, починаються. Ми повинні для себе забезпечувати вигоду там, де можливо, як би цинічно це не звучало», — зізнався він. Фактично це означає, що Іран залишився один на один з противником, поки його «стратегічний партнер» підраховує можливий прибуток від дестабілізації ринків.
Коли Пєскова прямо запитали, чи може Росія виступити посередником або втрутитися, щоб зупинити кровопролиття, він відповів у максимально відстороненій манері. За його словами, Москва не вважає себе силою, здатною на щось вплинути, і покладає всю відповідальність на тих, хто натиснув на спусковий гачок.
«Чи здатні ми зупинити цю війну? Її може зупинити тільки той, хто її розпочав. Вони, з нашої точки зору, і повинні це зробити. Це не наша війна», — відрізав прес-секретар. Ця заява ставить хрест на надіях Тегерана на «російський парасольку», який нібито повинен був захистити режим аятол у разі масштабного зіткнення із Заходом або Ізраїлем.
Іронія ситуації полягає в тому, що рівно рік тому, 17 січня 2025 року, Москва і Тегеран з помпою підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, розрахований на цілих двадцять років. Цей документ, який набрав чинності восени того ж року, містить 47 статей, які детально прописують співпрацю в усіх сферах — від економіки до спецслужб. Окремий величезний блок угоди присвячений саме військово-політичному партнерству, спільним навчанням і військово-технічній взаємодії.
Однак, як показала практика, для Кремля будь-які договори залишаються лише папером, якщо на кону стоїть власний інтерес.