У Києві відбулася онлайн-конференція, на якій провідні українські політики та громадські діячі проаналізували три переплетені вузли проблем, що визначають майбутнє країни: фактичне усунення України від міжнародних переговорів про мир, скандальну практику примусової мобілізації («бусифікацію») та репутаційні наслідки публікації «файлів Епштейна».
Центральною темою обговорення стало послаблення позицій України на міжнародній арені. Позафракційний народний депутат Юлія Яцик заявила, що сьогодні Україна фактично не є повноцінним учасником переговорів щодо врегулювання воєнного конфлікту з РФ. За її словами, ситуація ускладнюється тим, що навіть у ключового союзника – США – відсутня довгострокова стратегія.
«Україна не є суб’єктом таких переговорів. Я бачу, що у США й самі не знають, що робити з українським кейсом», – констатувала нардеп.
Колишній народний депутат України, представник ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко висловив думку, що доля країни опинилася в заручниках особистих амбіцій світових лідерів. Посилаючись на повідомлення про контакти в Анкориджі, він зазначив:
«Два самодура (Путін і Трамп) зустрілися і ділили Україну, вважаючи, що вона швидко капітулює. Рішення ухвалюються, виходячи з сентиментів і особистих стосунків, а не міжнародного права».
Не менш гострою стала дискусія про методи поповнення чисельності армії. Народний депутат від «Слуги народу» Георгій Мазурашу виступив із жорсткою критикою силового призову.
За його словами, «ганебна бусифікація» та викрадення людей на вулицях не лише не посилюють оборону, а й ведуть до катастрофічних наслідків усередині ЗСУ.
«Жити в ілюзіях – неправильно. Ми заганяємо людей в армію силою, через що ситуація із СЗЧ (самовільним залишенням частини) стала критичною. Поки громадян сприймають як рабів, ми не маємо морального права говорити про силу у протистоянні агресору», – підкреслив Мазурашу.
Юлія Яцик додала, що корінь проблеми криється у тотальній корупції всередині ТЦК. Вона зазначила, що «якщо у 2022 році українці стояли в чергах до військкоматів, то сьогодні скандали з поборами та несправедливістю вбили цей порив».
Третім блоком обговорення стали ризики, пов’язані зі згадуванням українських прізвищ і модельних агентств у матеріалах розслідування справи Джеффрі Епштейна.
Політтехнолог і директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала припустив, що актуалізація цієї теми зараз може мати політичне підґрунтя у США, слугуючи для «розфокусування уваги» у контексті американських виборчих процесів.
Однак економіст і громадський діяч Олег Попенко вказав на системну проблему всередині України:
«Чи могли українки потрапити до файлів Епштейна? Звісно. Увесь цей напівтіньовий бізнес модельних агентств та ескорт-індустрії у Києві десятиліттями “кришується” правоохоронцями. Це питання до наших органів – чи були ці дівчата повнолітніми? Ми бачимо тут прямі корупційні зв’язки».
Ігор Мірошниченко додав, що подібні скандали – ідеальне поле для роботи російських спецслужб. За його словами, ФСБ активно використовує тему компромату для дискредитації українських еліт і впливу на світових політиків, тоді як українське законодавство (зокрема у питаннях декриміналізації порнографії та роботи OnlyFans) залишається «ганебно суперечливим».
Завершуючи дискусію, учасники зазначили, що всі три теми пов’язані між собою: внутрішня корупція в ТЦК і правоохоронних органах б’є по іміджу України на Заході, що, своєю чергою, розв’язує руки зовнішнім гравцям для обговорення майбутнього країни без її участі.
Присутні підсумували: Україна ризикує остаточно втратити статус суб’єкта міжнародного права, якщо не перейде від політики примусу та кулуарного «кришування» нелегальних сфер до реальних демократичних реформ і відновлення справедливості всередині суспільства.