Брянський завод «Кремній Ел», який десятиліттями вважався гордістю і опорою російського оборонного комплексу, офіційно припинив своє існування як виробнича одиниця.
Аналітики з Defense Express винесли підприємству остаточний вирок: об'єкт не просто пошкоджений, він знищений під нуль. У головні цехи заводу ювелірно вписалися п'ять крилатих ракет Storm Shadow. Щоб зрозуміти масштаб катастрофи для Кремля, потрібно знати фізику процесу: 450-кілограмова боєголовка спочатку прожарює кумулятивним зарядом перекриття, а потім основний боєприпас детонує всередині приміщення, перетворюючи все високотехнологічне наповнення в молекулярний пил.
Відновлення виробництва мікроелектроніки в цих руїнах — завдання з області фантастики. Це не склад з тушонкою, який можна перекрити шифером і працювати далі. Виробництво чіпів вимагає ідеальної стерильності, спеціальних боксів з контрольованим мікрокліматом і відсутності навіть мікроскопічного пилу.
Після п'яти потужних вибухів про будь-яку чистоту повітря в Брянську можна забути на роки. Гіперчутливе обладнання, в яке російська влада вливала мільярди бюджетних рублів, тепер придатне хіба що для здачі в пункт прийому кольорових металів.
Особливим болем для російських генералів є втрата унікального імпортного обладнання. Під роздачу потрапив німецький літографічний інструмент вартістю понад 300 тисяч доларів, купити який в умовах санкцій зараз практично неможливо. Разом з ним у небуття пішли і старі радянські верстати.
І якщо німецьку техніку неможливо дістати через політику, то радянську — тому що заводів, які випускали до неї запчастини, вже просто не існує. Аналітики підкреслюють: запуск головного цеху без його повної перебудови з фундаменту неможливий, що фактично означає остаточне виведення заводу з експлуатації.
Для російської армії це означає технологічний параліч. «Кремній Ел» був ключовим постачальником «мізків» для систем ППО «Панцир», балістичних ракет «Іскандер», а також найскладніших комплексів РЕБ і радарів. Без мікросхем цього підприємства російська «аналогова» зброя перетворюється на купу заліза. Україна одним ударом вирвала найважливішу ланку в ланцюжку поставок компонентів для вбивства своїх громадян, залишивши агресора біля розбитого корита радянських технологій і нездійсненних надій на імпортозаміщення.