За фасадом рішучих атак на Тегеран у Вашингтоні розгортається тиха драма, яку всіма силами намагаються приховати. Міністр оборони Піт Хегсет на брифінгу в Пентагоні взяв на себе роль головного миротворця всередині адміністрації, захищаючи віцепрезидента Джей Ді Венса.
Приводом стали наполегливі чутки в ЗМІ про те, що між Трампом і його «правою рукою» пробігла чорна кішка через операцію в Ірані. Хегсет сипав компліментами, називаючи Венса «незамінним голосом» і «неймовірним членом команди», намагаючись переконати всіх, що Білий дім працює як єдиний швейцарський годинник, пише The Hill.
Однак диму без вогню не буває, і скептицизм віце-президента щодо нових військових авантюр США надто добре відомий.
Сам Дональд Трамп у понеділок лише підлив масла у вогонь, визнавши, що на початку конфлікту Ді Венс був «можливо, трохи менш ентузіастично налаштований». Президент спробував згладити гострі кути, назвавши це «філософськими розбіжностями» і запевнивши, що вони «дуже добре ладнають». Але для людини, яка будувала свою кар’єру на критиці нескінченних воєн в Іраку та Афганістані, нинішня бійня в Ірані — це небезпечна слизька доріжка. Ді Венс, схоже, серйозно побоюється, що США знову втягнуться у багаторічне болото без чіткого фіналу, тоді як Трамп прагне швидкої та нищівної перемоги.
Щоб не виглядати як типовий «голуб миру» на тлі ракет, що летять, Ді Венс поспішив дати пояснення в ефірі Fox News. Він спробував довести, що удари по Ірану — це не початок нескінченної війни, а хірургічна операція з конкретною метою.
За його версією, Трамп просто не дозволить Америці загрузнути в конфлікті без кінцевого терміну. Головний пріоритет — вибити ядерні зуби у Тегерана і отримати гарантії, що іранська атомна програма більше ніколи не відродиться. Венс щосили намагається упакувати свої антивоєнні погляди в обгортку жорсткої прагматичності, щоб не випасти з кола «яструбів» Трампа.
Проте спроби Хегсета і Трампа створити ідилію виглядають як відчайдушні спроби залатати діри. В адміністрації явно точиться боротьба між тими, хто готовий бомбити Іран щогодини аж до повного знищення, і тими, хто боїться повторення близькосхідних кошмарів минулого.
Поки «контрольний пакет» рішень залишається у Трампа, Ді Венсу залишається лише грати роль лояльного критика, сподіваючись, що його «філософські погляди» не призведуть до політичної ізоляції в той момент, коли гармати говорять голосніше за будь-які слова.